– Для чого маєте горбатитись усе літо на городі? Краще б полежали та відпочили. Уже ж не молоді. А все, що необхідно ми купимо і привеземо – казала я свекрам
Декілька пакетів: і крупи, і фрукти сезонні, і побутова хімія різна.
Хотіли посмажити шашликів і відпочити. Наша донька цього року стала студенткою, то так хотілося провести її у студентське життя.
З городу у свекрів ми майже нічого не беремо, крім тих випадків, коли вони силоміць щось покладуть до багажника. Маємо з чоловіком свій бізнес, який приносить гарний прибуток, тож можемо і собі і їм купити все необхідне. Не раз говорили, щоб вони припиняли той город садити.
– Для чого маєте горбатитись усе літо на городі? Краще б полежали та відпочили. Уже ж не молоді. А все, що необхідно ми купимо і привеземо.
– Як це, жити в селі і не мати городу? Нас люди засміють. Та й для себе хоч якусь грядочку треба посадити. А як собі, то вам.
Свекри завжди багато всього насаджували, а цього року, то й взагалі. Крім нас на вихідні, так співпало, приїхала і зовиця з сім’єю. Вона, доречі, батьками не привезла нічого, приїхала з пустими руками. Так робить завжди.Свекри на радощах, що приїхала уся родина, найняли трактора і виорали 12 рядків картоплі, це пів поля. Я така зла була, що й не розказати, бо приїхала відпочити, а не гарувати.
Та вибрала 3 рядка і пішла з поля, чоловік де залишився до кінця, бо ж син. Ми з донькою взяли покривало, смаколиків купили в магазині і пішли до річки засмагати. Як повернулись, то робота була закінчена.
– Як це так? Ми ще всі працювали, а ти пішла собі – накинулась на мене зовиця.
Свекри, до речі і слова не сказали, що я пішла. Лише Іру це розізлило.
– Я свою частину роботи зробила і пішла. Що не так?
– Треба було і решті допомогти.
– Щоб ти мала, що в багажник пакувати.
– Що?
– Ти ніколи батькам і хліба не привезеш, а їдеш назад з повним багажником продуктів, то й працюй. Я ж казала, що собі і свекрам можу купити все необхідне. Вони ж для дітей садять, а точніше тобі. Тому справедливо, що працювати на городі повинна ти.
Після цих слів Іра образилась і не розмовляє зі мною. До речі поїхала додому вона з повним багажником, як завжди. І Іра залишилась доброю дочкою, а я поганою невісткою, бо її образила.
Я не розумію, чому повинна гнути спину на городі, якщо можу це купити. Хіба ж я не права? А ви допомагаєте родичам з польовими роботами?
