«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

- Доки ви не побралися, нам треба серйозно поговорити! - Свекруха вперше запросила мене на вечерю, своїм проханням вона мене шокувала

У мене з Олегом вже давно серйозні стосунки. Шість років ми жили разом перш ніж він мені пропозицію зробив. Зараз мені 33 роки вже дітей хочу, тому й вирішили розписатися.

Весілля запланували на жовтень. Невеличке, на 40 осіб. Просто хотіли з найближчими посидіти.

Та тиждень тому мені зненацька зателефонувала

майбутня свекруха. Я глибоко поважала Еллу

Вікторівну, завжди з нею гарно спілкувалась.

Тому охоче погодилась зустрітися.

Мама Олега чекала мене в кавʼярні. Так гарно вбрана. Я сіла, замовила каву з тістечком.

  • А Олега не буде?
  • Він згодом підійде.
  • Щось сталося? Ви так серйозно налаштовані.
  • Так, бо щось важливе тобі маю сказати.
  • Не лякайте!
  • Послухай, скоро у вас весілля. Ти ж кохаєш

мого Олега?

  • Ну, звісно.
  • Тоді ти маєш дбати про його почуття!
  • А що не так?
  • Він має почуватися господарем. Зрозумій, якщо чоловік йде в прийми — щастя не буде!
  • Що ви маєте на увазі?
  • Ти маєш зробити його співвласником своєї

квартири.

  • Чого це?
  • Я ж пояснюю, щоб він почувався господарем, а

не квартирантом.

- Але квартиру мені мама допомогла придбати ще до знайомства з Олегом! Він роки зі мною там жив і не скаржився.- В шлюбі все інакше, тим паче ви дітей хочете!

Я не знала, що їй казати. Адже моя мама спеціально до Італії їхала, аби мені житло купити. Згодом і я до неї на рік поїхала. Хотіла самотужки на ремонт і меблі заробити. Було не просто, молодій дівчині старого доглядати. Але я терпіла заради своєї мети. Зробила сучасний дизайн, придбала дорогу техніку. Олег прийшов на все готове. Звісно, він добрий чоловік і досить гарно заробляє. Але чому я маю йому свою власність віддавати. Раптом щось у нас піде не

так?

  • Ну, ти ж знаєш, про що ми говорили.
  • І що, це проблема?
  • Так, я не розумію, чому маю тобі дарувати свою власність.
  • Ну, ми ж будем подружжям, все спільне має бути. Чи ти мені не довіряєш?

Олега образила моя реакція. Він навіть відмовився зі мною їхати додому. Вирушив до своєї мами. Я подзвонила мамі в сльозах. Вона

категорично проти.

— Це я купила квартиру, тож маю право

вирішувати!

Я в розпачі. Невже доведеться скасовувати весілля? Як бути?

Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим

почуттям:

ЧИ

. Ваша реакція має Значення 

Все буде Україна