От і цьогоріч ми замовили фотозону, фотографа, домовились придбати однакові костюми. Все наче було чудово. Всі були дуже задоволені. Аж раптом вже після урочистої частини ми з іншими батьками подумали, що було б добре повести малечу в якийсь заклад на обід. Діти не дорослі, сьомий клас, що їм там треба: піца, салати та різні солодощі. 

Тож ми почали обговорювати, в який заклад підемо. І, звісно, вести дітей в поганий зовсім не хотіли. І ось коли вже майже дійшли згоди – втрутився один татко:

 –  Що це ви вигадуєте? Це ж не випускники там якісь! Нащо ці ресторани?

 – Хочеться, щоб діти відсвяткували.

 – А не занадто в сьомому класі! Я не багатій, щоб по ресторанах дитину водити без великої потреби!

 – То не ведіть!

 – То ви хочете, щоб через ваші дурні вигадки я був поганим для власної дитини? Щоб вона мене звинувачувала й ображалась?

– І ми маємо усі відмовлятись через вас? Послухайте, як ви вирішили заводити дитину, то маєте забезпечувати її! Вам, як чоловікові має бути соромно взагалі такі заяви робити!

Він образився і вийшов, інші мами почали обурюватись і обговорювати його, а мені якось сумно стало. Може цей тато й має рацію і привчати дітей до таких посиденьок зовсім не варто. Врешті за особу доводиться сплачувати щонайменше 500 гривень. Чи правильно зараз це?

Я тоді замислилась і теж нікуди не пішла. І сина свого забрала. Він ображався, та я пояснила, що підемо іншим разом. Утім, мені цікаво, як правильно вчинити в такій ситуації?Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим почуттям: ❤️, 😠, 😢 чи 😄. Ваша реакція має значення