🕊️ 1000 днів у полоні: історія миколаївського десантника, який повернувся додому

Він дивився в очі смерті сотні разів, але вижив. Станіслав, десантник 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, провів у російському полоні 1008 днів. Сьогодні він уже вдома — у Миколаєві, поруч із коханою, але ще довго оговтуватиметься від пережитого.

У полон Станіслав потрапив у 2022 році, коли разом із побратимами потрапив під масований обстріл. Він отримав тяжкі поранення — втратив рухливість ноги, частково чутливість руки. Коли його знайшли росіяни, він був без свідомості. Відтоді почалися роки тюрем і знущань.

За цей час Станіслава перевозили через сім різних в’язниць на території РФ. Місяцями — без світла, без листів, без жодної звістки з дому. Умови — холод, голод, постійні допити. Та він тримався. «Коли я переставав чути інших, я починав говорити з Богом», — каже боєць.

Єдине, що тримало — думка про дім. Він уявляв, як знову побачить кохану, як почує українську мову, як відчує запах моря у Миколаєві. І цей день настав — 6 травня 2025 року його звільнили під час обміну полоненими. Перші слова, які він сказав по телефону:

“Привіт… я повернувся.”

Тепер Станіслав проходить лікування й психологічну реабілітацію. Каже, що не шкодує ні про один день своєї служби: “Я знав, куди йду. І знав, що Україна варта кожного кроку, навіть у кайданах.”

Його історія — не просто свідчення жорстокості війни. Це доказ того, що навіть після 1000 днів темряви можна повернутися до світла.

💬 Як Ви вважаєте, що найважливіше для повернення колишніх полонених до повноцінного життя?

💬 Що для Вас означає сила духу людини, яка пройшла полон і залишилася собою?

📌 Джерело: Суспільне Миколаїв