💙 «101 день на позиції». Історія Валерія “Шума” — воїна 101-ї бригади ТрО Закарпаття
💙 «101 день на позиції». Історія Валерія “Шума” — воїна 101-ї бригади ТрО Закарпаття
Сто один день без відпочинку, без заміни, без тіні спокою. Сто один день серед вибухів, пилу, спеки й ночей без сну. Так минуло літо для Валерія з Ужгорода, позивний “Шум”.
До війни він жив, як більшість із нас: навчався в ужгородській школі №3, потім у професійному училищі. Працював на меблевому виробництві, далі — на фабриці лиж у Чопі. Але після початку вторгнення у 2023 році вирішив: час служити. Долучився до 101-ї окремої бригади територіальної оборони Закарпаття.
У травні 2025 року його група з трьох бійців заступила на позицію на Донеччині. «Через постійні атаки дронів ротації не було. Ми просто залишились — бо хтось мав стояти», — розповідає Валерій.
«Найважче було не від обстрілів, а від спраги. Не вистачало води, а іноді навіть слів», — згадує він.
Побратим Олег із Кіровоградщини загинув. Удвох із Євгеном з Мукачева вони тримали позицію ще кілька тижнів. Під обстрілами, без палива, без підсилення. Коли отримали наказ відходити, шлях назад зайняв три дні — п’ятнадцять кілометрів, «від посадки до посадки».
За стійкість і мужність Валерій отримав відзнаку Головнокомандувача — «Золотий хрест». Але для нього головна нагорода — повернутись до своїх, у 6-й батальйон. Бо там — побратими. Там — життя.
«Ми бачили пекло, але не здалися. Бо знали, що за нашими спинами — Україна», — каже він.
Сто один день — це не просто цифра. Це історія про витримку, коли тіло хоче впасти, але серце не дозволяє.
Ви відчуваєте, скільки сили в цих простих людях?
І чи вміємо ми дякувати не лише за перемогу, а за кожен день, який вони нам подарували?
Поставте ❤️, якщо пам’ять для вас — це не минуле, а продовження любові.
📌 Джерело: Суспільне Ужгород
