Православні християни 9 квітня згадують святу мученицю Мотрону Солунську. Дату за народним календарем називають полуріпица або день Мотрони Наставниці

Ким була свята Мотрона?

Жила Мотрона в місті Солуні в III столітті і з ранніх років дотримувалася християнської віри. В юнацькому віці Мотрону взяла до себе в рабині юдейка Павтіла, яка була дружиною місцевого воєначальника.

Павтіла змушувала Мотрону відректися від християнства, наказувала своїм слугам морити бідну дівчину голодом і сильно бити. Але Бог щоразу давав Мотроні терпіння і сили витримувати муки.

Тоді розлючений Павтіла сказала слугам забити дівчину до смерті. Потім її тіло скинули з міської стіни.

9 квітня: традиції і звичаї дня

Мученицю Мотрону і день її пам’яті наші предки прозвали «Мотрони-настовіци». Цій назві існує два пояснення:

• або від насту (обмерзлої твердої сніжної кірки, яка часто з’являється після відлиги);
• або від настовиць (чибісів, плюгавок), які, за народними віруваннями, прилітають в цей день.

На Мотрону прилітають плюгавки на північ.

Чибіс прилетів, воду на хвості приніс.

На Мотрони вівсянка свою пісеньку затягує: «Покинь сани, візьми віз».

До цього часу в північних регіонах зазвичай піднімаються, здуваються ріки, а зовнішній лід стає ненадійним. Тому в народі говорили: «Щука хвостом лід розбиває».

Ще Мотрону називали полурепніцей, тому що в день її пам’яті городники відбирали з недоторканного запасу ріпу, придатну для посіву.

Існує думка, що на півночі Європи вирощувати ріпу почали раніше, ніж сіяти хліб. Відомо, що особливо добре родить ріпа на золі випаленого лісу, в такому випадку, вдається виростити дійсно величезні плоди. Також існував особливий звичай посіву: щоб зібрати хороший урожай, перед посівом жінка повинна скупатися і одягнути чисту сукню, а під час посіву розпустити волосся.

Протягом довгого часу ріпа була одним з основних продуктів харчування хліборобів на Русі. До появи картоплі залишалася одним з найпоширеніших видів овочів, поряд з капустою, цибулею і редькою входила в повсякденний раціон селян. У деяких місцях ріпою і бруквою засівали цілі поля.

Ріпу їли сиру, смажену і варену, додавали в крупу для приготування каші і в тісто для оладок. Однак найпростішим і звичайним було блюдо, відоме і сьогодні, мабуть, по ходячому висловом «простіше за парену ріпу». Дійсно, приготувати цю страву дуже просто – ріпу треба залити водою і поставити на піч. Парена ріпа цілий рік не сходила зі столу селян, обов’язковою стравою вона стала в період посту, коли її вживали з квасом.

Цілком логічне, що ріпа виявилася об’єктом жартів, загадок, прислів’їв, персонажем популярних казок і героїнею дитячих ігор. Але хоч вона хороша і смачна, та не ситна і, до того ж, швидко приїдається.

Селянки вранці 9 квітня йшли до церкви, щоб поставити свічку біля образу святої Матрони, яка засуджує недбайливих господинь. Ще в цей день востаннє білили на чистому насті полотна, виткані за останні тижні. Місце для відбілювання облюбовували відразу після Хрещення. Вибирали спеціальний майданчик з міцним настом, захищений від вітру і розташований на сонячній стороні. Такий майданчик називали «настіщем».

Народні прикмети на 9 квітня

• Якщо чайки кричать увечері, то на наступний день буде ясно.
• Якщо вони кричать низько, то буде посуха влітку.
• Іній і туман вранці – рік буде дуже врожайним.

Що не можна робити 9 квітня

• Сьогодні не можна з’ясовувати стосунки. Наші предки вірили – хто в цей день посвариться, той вже ніколи не помириться.
• Постарайтеся приховати свою образу до завтра, навіть якщо дуже сильно злитеся. Особливо не можна сваритися подружнім парам, щоб не розлучитися.