«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Чоловікові не сподобалося, що на обід були сосиски, а не м’ясо. Він сказав, що господиня я нікудишня і що я не вмію вести господарство. Я запропонувала йому місяць самому спробувати.

У чоловіка нічого не вийшло, тепер ми на межі розлучення

Ми з чоловіком разом майже 40 років разом, у нас уже діти дорослі. Син і дочка давно покинули наше сімейне гніздечко, бо у кожного свої сім’ї. А ми з чоловіком живемо тепер самі. Але останнім часом мій чоловік дуже змінився.

От чого я від свого чоловіка не чекала, так це того, що він захоче вести наш сімейний бюджет і на старості років почати контролювати мої витрати.  І, що цікаво, дітей виростили, всяке було – і на біржі стояли, і складні дев’яності пережили – ніколи до моїх витрат йому діла не було. А тут – контроль. Каже, багато витрачаю, безглуздо витрачаю. І не на те, що треба.

І взагалі я господиня нікудишня. Ні на що не годжуся. Значить, все життя була господиня хоч куди, а зараз – ось, нікудишня. Спочатку я думала, що чоловік жартує. Та куди там!

– А чому у тебе грошей ні на що немає? У інших є, а у тебе немає? Чому не котлети на столі, а якісь сосиски, – почав говорити мені чоловік.

– М’ясо, кажу, вчора було… Та на що тобі м’ясо кожен день? Не вугілля вантажити йдеш, а на дивані лежати!

– Вчора! А я хочу сьогодні, – не вгавав чоловік.

Те, що, крім котлет, існує й інша їжа, і чути не хоче. Мене дістав. І взагалі, я раніше не помічала, поганий він чи хороший чоловік. Жили і жили. Без особливої ​​ніжності, але і без непорозумінь. А тепер придивилася – який же він буркотливий і дріб’язковий… Може, він і був таким, та коли обоє працювали, це було не так помітно? А зараз, як з ланцюга зірвався.

– Добре, – кажу, –давай домовимося. На цей місяць бюджет весь сімейний на тобі буде, як пенсію отримаємо, господарство ведеш ти. Ось наші дві пенсії, вони приблизно однакові. Платиш-закуповуєш все ти, всі витрати записуєш. Покажи приклад, як все має бути. Може, після цього і я стану краще вести господарство.

Чоловік радісно сприйняв мою пропозицію і відразу взявся до справ. Він дійсно показав клас. Все вираховував до копієчки, я тільки диву давалася – звідки така любов до бухгалтерії з’явилася. Кожен день купував м’ясо. З ринку приносив. І на іншу їжу вистачило грошей! Правда, не на весь місяць. І він за комуналку забув заплатити і за інтернет. І не вистачило на засоби для чищення. І не відклали на відпочинок, і на солодке не залишилося, і на подарунки онукам. А так – молодець!

Чоловік своєї помилки так і не визнав, каже, що це – результат того, що я сама багато років неправильно вела наше господарство. Він і далі вважає, що я погана я господиня і погана дружина. Але справа в тому, що не хочеться мені хорошою щось ставати на старості років. Може, я краще поганою залишуся, ніж про кожну копійку перед ним звітувати?

Одним словом, дійшло до того, що я вже серйозно подумую про розлучення. Навіть не знаю, як жити з чоловіком далі, якщо він збирається контролювати кожну витрачену мною гривню.

Фото ілюстративне – shutterstock.

Джерело

Все буде Україна