«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Діти приїжджають до Марії тільки раз на місяць і це в день видачі пенсії. Приїжджають на недешевих машинах і в гарному одязі. Але ні в чому їй не допомагають. І все це через її квартиру.

Син з дочкою сперечаються, кому ж дістанеться мамина квартира

І якщо моя сусідка бабуся Марія дуже хороша людина, то її діти – повна протилежність їй. Навіть ніколи з сусідами не вітаються, коли тут бувають. Але вони і з рідною мамою не надто приязні.

Вони приїжджають до своєї мами тільки раз на місяць і це в день видачі пенсії. Приїжджають на недешевих машинах і в гарному одязі.

Пенсії тітки Марії ледве вистачає, щоб заплатити за квартиру і купити найнеобхідніші продукти. Незважаючи на важке фінансове становище тітки Марії, вона ще знаходить грошей на подарунки своїм внучатам, яких вона не бачила вже досить-таки давно. Нехай дешевих, але таки купить цукерок чи печеньок, а інколи і якусь сотню для них відкладе, щоб онуки собі щось купили.

Саме через ці подарунки і приїжджають діти, але ні в чому їй не допомагають. І все це через її квартиру. Син з дочкою сперечаються, кому ж дістанеться мамина квартира?

Насправді тітка Марія вже все вирішила – свій спадок вона розділила навпіл. Дізнавшись про це, діти влаштували розборки, їм це зовсім не сподобалося. Кожен думав, що квартира дістанеться тільки йому. Після цього її діти практично забули про неї, відвідують лише іноді, в день пенсії. І кожен придумує спосіб, як забрати собі всю квартиру.

Марія пропрацювала все своє життя на заводні за гроші і все, на що вона зуміла накопичити – це квартира. Зазвичай ми всім під’їздом допомагаємо їй з їжею і одягом, хто чим може. Також намагалися говорити з її дітьми, але безуспішно. Вони впевнені, що роблять все правильно і не збираються змінювати свого відношення до матері.

Якось ми сиділи з нею, говорили, і тут один наш сусід запропонував спосіб, як усунути причину цих нескінченних непорозумінь між дітьми, тобто переписати квартиру на когось іншого.

Так і зробили. Ми провели тітку Марію до нотаріуса і там вона переписала спадок на онуків. Додавши, що квартира перейде їм тільки після досягнення 18 років. Минуло кілька років. Діти змирилися з долею цієї квартири і зовсім зникли. А онуки в таємниці від батьків майже кожен день приходять до своєї бабусі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело

Все буде Україна