🕯️ «Я не почуваю себе іншим»: історія воїна Юрія Шеремета, який після ампутації знову стоїть на ногах

Воїн із Прикарпаття Юрій Шеремет із селища Ланчин пройшов пекло Бахмута, Кліщіївки, Часового Яру та Іванівського. У вересні 2024 року, виконуючи бойове завдання, він наступив на міну. Вибух відібрав у нього ліву ногу — але не силу духу.

Після ампутації Юрій пройшов важку реабілітацію й протезування. Уже через місяць він почав знову ходити. Тепер доглядає господарство, вирощує овочі, ходить по гриби, підкорює гори і бере участь у спортивних змаганнях для ветеранів. “Я себе не почуваю іншим, бо в мене кінцівки немає — я живу, як і раніше. Просто іду далі”, — каже він.

Його донька-першокласниця дивиться на батька з гордістю. Для неї він — не поранений, а сильний. Тато, який не здався. І для всіх, хто бачить його історію, Юрій — доказ того, що незламність існує не в словах, а в щоденних діях.

Він не шукає співчуття — лише можливість жити повноцінно. Людина, яка втратила ногу, але зберегла найголовніше — серце воїна.

💬 Як Ви вважаєте, чи можемо ми як суспільство навчитися бачити у ветеранах силу, а не біль?

💬 Що допомагає людині піднятися, коли здається, що світ зупинився?

📌 Джерело: Суспільне Івано-Франківськ