📰 «Я перевелася на бойового медика, щоб з хлопцями піти в наступ» — історія Людмили Бардецької з Хмельниччини

Людмила Бардецька, досвідчена фельдшерка з села Баламутівка (Розсошанська громада), з першого дня повномасштабного вторгнення стала на оборону України. 

Спершу вона служила у теробороні Хмельницького, а пізніше — вже на гарячих фронтових ділянках, рятуючи життя наших бійців. 

У своєму інтерв’ю Людмила розповіла: коли планувався наступ — вона вирішила перевестися на бойового медика, щоб бути поряд із хлопцями на передовій. «Евакбрагада мала бути з 3-4 медиків, але там був водій і я», — згадує. 

Вона працювала в евакуаційних групах під обстрілами, ставала свідком того, як кожна секунда вирішує чиєсь життя. У воспоминаннях — як одного пораненого солдата півроку не впізнавали, аж поки той сам її дізнався й сказав: «Єдине, що пам’ятаю — як у вас серце билося». 

Людмила звільнилася зі служби за віком, але залишається активною: допомагає побратимам медикаментами, ділиться досвідом із молодими бійцями та підтримує дух громади. 

💬 Як Ви гадаєте — чи вистачає серед ветеранів-жінок історій, щоб показати їхній вклад у війну?

💬 Чи повинна влада більше підтримувати таких медиків-волонтерок після завершення активних бойових дій?

📌 Джерело: Суспільне