Я прийшла додому, зазирнула в холодильник і очам своїм не повірила. Відразу збагнула, що свекруха знову у нас була
Вдома вирішила відразу йому бутерброд зробити, аби не сидів голодний до вечері. Та відкрила холодильник і очам своїм не повірила. Всі полиці були ретельно вимиті, а половина продуктів кудись зникла. Я відразу збагнула, чиїх це рук справа.
справа.
– Ви знову у нас були, коли вдома нікого? – негайно подзвонила я свекрусі
Так, а що?
– Я ж казала, що мені це не подобається. І Іван мав у вас ключі забрати.
– Як це забрати. А якщо щось станеться і треба буде квартиру відкрити. В когось мають бути.
– В когось, але не у вас. Нащо ви холодильник мили?
– Як нащо? Він геть брудний був. Як ти до такого довела? Це ж жах. Купа старих продуктів. Врешті, це ж небезпечно.
– Хіба це ваша справа?
Звісно, що моя! Йдеться про здоров’я мого сина й онука!
Мене аж тіпати від її слів почало. На вечір повернувся чоловік, я йому все розповіла, утім він, як завжди, не відреагував.
Ну, що ти до всього чіпляєшся? Помила – то подякуй і радій, маєш менше роботи!
Та мені це все спокою не давало. Минуло кілька днів і я вирішила відомстити свекрусі. В чоловіка був ключ від її квартири, я знала, що в суботу вона їде на ринок. Тож з самого ранку вирушила до неї. Ото я вже відірвалась. Всі її шафи перебрала, а там протерміновані крупи, консерви. Старий і страшний радянський посуд. З усім я навела порядки, як сама вважала за потрібне. І швиденько додому поїхала. За дві годинки мені подзвонили.
– Що ти накоїла? Я нічого знайти не можу!
– Ви про що?
Про мою кухню! Не вдавай, що нічого не розумієш!
– Ой, не дякуйте! Нарешті порядок матимете. Я просто вам віддячити хотіла!
Образилась вона страшно, тепер зі мною не говорить. А мені цікава ваша думка. Ви б наважились на такий вчинок?
"Як ви відчуваєте себе після цього? Оберіть емодзі, щоб висловити свої емоції. Це допоможе нам краще зрозуміти вас!" 💔, 😱
