Я вирішила, що пора і свекрам нам трохи допомогти. На свято Марії, що в кінці серпня, ми пішли до свекрухи, привітати її. Я купила Марії Василівні гарний подарунок, ми сіли за стіл.
За три роки мого сімейного життя, батьки чоловіка жодного разу нам нічим не допомогли, хоча люди вони забезпечені. Не розумію, чому вони так по різному відносяться до дітей – моєму чоловікові нічого не дають, а його молодшій сестрі готові небо прихилити.
Ми з чоловіком живемо в своїй квартирі, купленій мені моїми батьками. Проблема в тому, що ми ще не до кінця її обставили, адже меблі – дорогі. Нещодавно я дізналася, що чекаю дитину, тому виникла необхідність терміново доробити дитячу кімнату, купити в неї необхідні меблі. У нас з чоловіком таких грошей немає, а в моїх батьків теж просити не хочу, вони ще досі розраховуються за нашу квартиру.
Тому я вирішила, що пора і свекрам нам трохи допомогти. На свято Марії, що в кінці серпня, ми пішли до свекрухи, привітати її. Я купила Марії Василівні гарний подарунок, ми сіли за стіл. І от в розпал свята я зізналася, що у них скоро буде онук і попросила зробити подарунок – дати гроші на меблі в дитячу кімнату.
Свекруха пообіцяла, що щось придумає. Але зранку зателефонувала, і сказала, що грошей у них немає. І як так можна, навіть для онука їй шкода грошей.
Справа в тому, що у чоловіка є молодша сестра, ми з нею не спілкуємося практично взагалі! На брата, мого чоловіка їй теж все одно, вона ніколи не дзвонить і не пише йому, їй не цікаво, як у нього справи, як життя. А все тому, що вона – улюблениця в їхній родині, молодшенька, все їй в житті спускали, ходять перед нею навшпиньки.
У них немає в сім’ї авторитетного думки батьків, а є тільки її думка, і всі її слухаються, для батьків є тільки вона, а сина вони кинули в університет і практично з першого курсу забули про нього, він себе сам повністю утримував на свою стипендію, при тому, що вона була невеликою. Він підробляв, сам збирав і купував собі одяг, а якщо брав у них, то тільки в борг і завжди повертав.
При цьому гроші у них є, ці люди добре заробляють, але вони все спускають на свою дочку, для неї у них знаходяться гроші і на знімну квартиру, а на шопінг, і на клуби, поїздки і все решту. Сестра працює з перемінним успіхом, про гроші вона не переживає, адже завжди у неї є підтримка з боку батьків.
Коли свекруха категорично мені відмовила, я дуже образилася. Сказала чоловікові, що не хочу їх більше бачити в нашому домі, і до них більше не піду. Мені навіть не за себе так образливо, як за чоловіка. Хіба він не така їхня дитина, як і сестра? Чому батьки роблять таку різницю між дітьми? Ну що ж, це їхня справа, а я для себе вирішила, що з цими людьми нічого спільного більше не хочу мати.
Фото ілюстративне – psychologos.
