💙 «Я вижив — і це головне». Історія воїна Сергія Супряги, який втратив ногу, але не силу духу

Йому здавалося, що втрачає все. Насправді — почав жити спочатку.

Сергій Супряга, воїн із села Бандурівка на Кіровоградщині, отримав важке поранення під час боїв на Бахмутському напрямку. Вибух дрона-камікадзе відібрав у нього праву ногу вище коліна. Але не забрав головного — віри в себе і в життя.

До війни Сергій працював у банківській сфері в Києві, мав юридичну освіту, спокійне життя і багато планів. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не вагався — пішов добровольцем. “Якщо не я — то хто?” — сказав тоді рідним.

Під час бою уламки влучили в плече і бік, а вибухова хвиля зруйнувала ногу. Побратими винесли його з поля бою під обстрілами, наклали турнікет, врятували. Потім — десятки операцій, довга реабілітація, біль, протез. І — життя далі.

“Я вижив, — каже Сергій. — Це означає, що маю ще щось зробити. Я — потрібен”. Тепер він знову працює юристом, водить авто і надихає інших військових не здаватись.

Тиша говорить гучніше за слова.
Бо є тиша поразки, а є тиша відродження. І Сергій вибрав друге — стояти, навіть коли вже впав.

Ви коли-небудь думали, що справжня перемога — це просто піднятись після болю?

І чи зможемо ми пам’ятати, що кожен наш спокійний день — це чийсь подвиг і чиясь сила духу?

📌 Джерело: «Експрес Online»