«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Як добре, що ви приїхали! Якраз Натала вечерю приготує! Лиш поквапся, бо скоро Оля з чоловіком буде! Вони ж голодні!

Я страшенно не люблю провідувати свекруху, та чоловік наполягає, що ми мусимо це робити.

Я не можу сперечатися, все ж це його мати. Та нещодавно така ситуація сталась, що я й не знаю, як далі з Валентиною Іванівною спілкуватися. Ми приїхали провідати свекрів в п’ятницю після роботи, були страшенно стомлені. Та не встигла і поріг переступити, як свекруха почала:Ой, як добре, що ви тут. Натале, приготуй вечерю швиденько! Скоро Оля з чоловіком приїде, вони голодні будуть! На тобі мішок, біжи в підвал, набери картоплі.

Мені було страшенно неприємно, та я мовчки пішла, набрала картоплі, потім почистила її і поставила тушкуватися з м’ясом. паралельно нарізала капусту на салат. За годину приїхала зовиця з зятем. 

 – Ой, дітоньки мої заходьте, певно потомилися. Мийте руки, будете їсти!

Вона бігала довкола них, наче це якісь пани завітали. Врешті я не витримала:

 – А для Олі завдання жодного нема? Може вона нехай десерт швиденько зготує?

 – Ти що таке кажеш? Дитина стомлена після роботи? Знаєш, як вона тяжко працює?

 – Ну, так сидить в магазині, в який дві людини за день заходять. Що мені медсестрі рівнятися.

 – Будь-яка робота важка. Не треба порівнювати!

Ми сиділи, а мене аж тіпало. Свекруха бігала й догоджала Олі з чоловіком, а в нас навіть нічого не питала. Та останньою краплиною стало те, що відбулося наприкінці. Коли всі поїли Валентина Іванівна звернулась до мене:

 – Наталя, помий швиденько посуд, щоб на ніч не залишався, бо потім не відмити його!

 – Може нехай Оля помиє? – знову не витримала я. 

 – Вона б залюбки, але в неї така алергія на той мийний засіб!

 – Знаєте що, в мене теж алергія. І я погано почуваюсь, хочу додому. 

Я встала і пішла вдягатися. Вслід почула, як свекруха моєму чоловікові каже:

 – Ти бачиш, як вона поводиться? Хіба це нормально? І ти мовчатимеш?

 – Знає що, мамо, не мовчатиму! Як ти так до моєї дружини ставишся, то більше нас в гості не чекай! Ми що тобі другий сорт якийсь, а Оля з чоловіком – перший? 

Він встав і пішов за мною. А свекруха щось там буркотіла, про те, що я погано на її сина впливаю. Мені дуже прикро, що все так сталося, але після того вечора я поважаю чоловіка і ще дужче люблю. А що ви думаєте про всю цю ситуацію?

Все буде Україна