Як на фронті воює «Люська», що пройшла війну у В’єтнамі: розповідь військових ЗСУ
Репортаж із передової про артилерійські будні
Вона пройшла війну у В'єтнамі, а тепер нищить окупантів на Запорізькому напрямку. Мова про американську польову гаубицю М-114, яку бійці 141-ї механізованої бригади лагідно називають «Люська». Попри поважний вік, гармата працює справно. Проте потрапити до неї на позицію — завдання не з легких: ворог дистанційно мінує підступи до лісосмуг.
Кореспондентка ТСН Дар'я Назарова ризикнула прорватися до артилеристів уночі, аби побачити легенду в дії.
Дорога в ніч: міни та сніговий «щит»
Аби дістатися позицій, журналісти використовують український бронеавтомобіль «Козак». Погода — союзник: сніг та вітер ховають машину від ворожих «очей».
«Ковбой», командир САДН 141 ОМБр:«Зараз ми максимально вибрали погодні умови, щоб безпечно заїхати. Противник дуже активно використовує дистанційне мінування. Але навіть якщо ми проб’ємо колесо, ми зможемо виїхати з поля бою».
Коли броня далі пройти не може, журналісти разом із бійцями йдуть пішки, дотримуючись дистанції у 3-4 метри задля безпеки.
Побут у бліндажі та ялинка з неба
На позиції командує «Маніяк» — артилерист із досвідом АТО. Хлопець каже, що після піхоти арту не проміняє ні на що. Побут тут облаштований по-військовому затишно: у кутку бліндажа стоїть ялинка. Як виявилося, новорічне дерево та смаколики на позиції доправили повітрям.
«Депутат», ТВО головного сержанта САДН 141 ОМБр: «Ми везли хлопцям мандарини, дитяче шампанське... Думали-гадали, як доставити. Оскільки в підрозділі є важкі дрони, вирішили відправити все "нічними бомберами"».
Знайомство з «Люською»
Бійці ставляться до своєї М-114 не як до заліза, а як до живої істоти. Командир розрахунку каже, що вона — «дівчина», яка потребує особливого підходу.
«Маніяк», командир розрахунку: «Вона дівчина, розумієте? До неї треба мати підхід. Хлопці знають, як до неї доторкнутися, як її обняти, щоб вона плавно працювала. Називаємо лагідно — Люська. Так просто, і всі запам'ятовують».
Попри те, що гармата вироблена десятки років тому, навідники її обожнюють за простоту. «На ній легко вчишся, все дуже панорамно. Якщо розумієш основи — далі все легко», — ділиться навідник на псевдо «Секунда».
Від В'єтнаму до запорізьких степів
Цікаво, що ця конкретна гаубиця має багату історію. На станинах є відмітки, які підтверджують її участь у війні у В'єтнамі. Проте там вона працювала менше, ніж зараз в Україні.
