Репортаж із передової про артилерійські будні

Вона пройшла війну у В'єтнамі, а тепер нищить окупантів на Запорізькому напрямку. Мова про американську польову гаубицю М-114, яку бійці 141-ї механізованої бригади лагідно називають «Люська». Попри поважний вік, гармата працює справно. Проте потрапити до неї на позицію — завдання не з легких: ворог дистанційно мінує підступи до лісосмуг. 

Кореспондентка ТСН Дар'я Назарова ризикнула прорватися до артилеристів уночі, аби побачити легенду в дії.

Дорога в ніч: міни та сніговий «щит»

Аби дістатися позицій, журналісти використовують український бронеавтомобіль «Козак». Погода — союзник: сніг та вітер ховають машину від ворожих «очей».

«Ковбой», командир САДН 141 ОМБр:«Зараз ми максимально вибрали погодні умови, щоб безпечно заїхати. Противник дуже активно використовує дистанційне мінування. Але навіть якщо ми проб’ємо колесо, ми зможемо виїхати з поля бою».

Коли броня далі пройти не може, журналісти разом із бійцями йдуть пішки, дотримуючись дистанції у 3-4 метри задля безпеки.

Побут у бліндажі та ялинка з неба

На позиції командує «Маніяк» — артилерист із досвідом АТО. Хлопець каже, що після піхоти арту не проміняє ні на що. Побут тут облаштований по-військовому затишно: у кутку бліндажа стоїть ялинка. Як виявилося, новорічне дерево та смаколики на позиції доправили повітрям.

«Депутат», ТВО головного сержанта САДН 141 ОМБр: «Ми везли хлопцям мандарини, дитяче шампанське... Думали-гадали, як доставити. Оскільки в підрозділі є важкі дрони, вирішили відправити все "нічними бомберами"».

Знайомство з «Люською»

Бійці ставляться до своєї М-114 не як до заліза, а як до живої істоти. Командир розрахунку каже, що вона — «дівчина», яка потребує особливого підходу.

«Маніяк», командир розрахунку: «Вона дівчина, розумієте? До неї треба мати підхід. Хлопці знають, як до неї доторкнутися, як її обняти, щоб вона плавно працювала. Називаємо лагідно — Люська. Так просто, і всі запам'ятовують».

Попри те, що гармата вироблена десятки років тому, навідники її обожнюють за простоту. «На ній легко вчишся, все дуже панорамно. Якщо розумієш основи — далі все легко», — ділиться навідник на псевдо «Секунда».

Від В'єтнаму до запорізьких степів

Цікаво, що ця конкретна гаубиця має багату історію. На станинах є відмітки, які підтверджують її участь у війні у В'єтнамі. Проте там вона працювала менше, ніж зараз в Україні.