Прочитала, наприклад, в приватний будинок до однієї дами намірився оселитися її новий коханий. Начебто люди вже немолоді, обоє
не перший раз одружені. Зустрічі приносять радість, розлучатися не хочеться, обоє готові з’їжджатися. І ось тут кавалер раптом каже.
Мовляв, дорога, ми з тобою люди сучасні, давай будувати роздільний бюджет за європейським варіантом. Ти свою половину вносиш в
побут, і я свою половину. Всі витрати навпіл.
Жінка спочатку здивувалася, навіщо такі складнощі. Зарплата ж у обох практично однакова, плюс-мінус. А потім підрахувала,
подумала, зважила всі за і проти, і погодилася. Тепер ось сидить, думає, як і спільний бюджет дотримати, і чоловіка не образити, і себе
не обділити. Вивела для себе такі обов’язкові позиції.
– Продаж яєць і овочів зі свого городу буде здійснюватися чоловікові за середньоринковими цінами (а якщо в готовому вигляді, то
дорожче).
– Користування підвалом з вареннями, соліннями і з грибочками, що тануть у роті, за окрему плату.
– Побутове обслуговування чоловіка, прання його речей і миття за ним посуду, прасування, якщо буде потрібно, страви на замовлення
– згідно спільно встановленого і затвердженого обома прайс-листа, і ніяк інакше.
– Продукти, що знаходяться в холодильнику на момент приїзду чоловіка будуть описані та враховані.
– А ще непогано б записати заздалегідь поточні показання лічильників, включити в спільний рахунок амортизацію побутової техніки, і т.д.
Відчуваю, велике розчарування чекає любителя європейських стандартів. Хоча якщо брати формальну сторону питання, це ж і є «почесному». А така схема, де жінка в обслузі, а грошики – нарізно, це як раз не по-чесному. Це по-хитрому.
Автор: Mорена Mорана.
Фото ілюстративне