«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

ЄС забороняє російську нафту: наскільки це болісний удар для Путіна, і що з газом

ЄС за крок до запровадження "розумних санкцій" на експорт російської нафти, які мають увійти до шостого пакету санкцій проти Кремля. Ба більше, на це нарешті погодилася Німеччина.

Причому, за словами міністра економіки Роберта Хабека, країна може безболісно відмовитися від російської нафти, що становить лише 12% всіх поставок до країни, за лічені дні.

Поки що не відомо, як саме заборонятимуть експорт російської нафти: запроваджуватимуть повне ембарго, як наприклад щодо вугілля, яке повністю припинять купувати з серпня; поступово, щомісяця знижуючи максимальний поріг експорту (на першому етапі це може торкнутися лише танкерної нафти); чи введуть додаткові мита.

Тобто, це не буде повним ембарго. Проте, як би це цинічно не звучало, Берлін змінив свою позицію не тому, що треба нарешті зупинити російську машину війни в Україні, а через збільшення напруги всередині самого ЄС.

Точкою неповернення стало рішення Кремля перекрити газовий вентиль для Польщі та Болгарії, бо вони відмовилися платити "Газпрому" в рублях. Ціни на газ на європейських спотах знову різко пішли вгору. Проте, якщо ЄС не відповість, то Путін і далі підвищуватиме ставки аж до повного припинення постачань газу.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц каже, що повне ембарго на російські енергоносії занурить його країну в рецесію. Проте навіть Італія, яка залежить від російського газу не менше, ніж Німеччина, готова повністю від нього відмовитися. В той час як німецькі політики доводять, що це може спровокувати численні протести у ФРН та зниження рівня підтримки України німцями, що змусить уряд ледь не згорнути допомогу Україні.

Разом із президентом Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайлом Гончаром ТСН.ua розбирався, що відбувається на енергетичному фронті війни, яку розпочав Путін.

Газовий шантаж

Погрози Путіна перекрити газовий вентиль "недружнім європейським країнам" (а їх у списку Кремля 21) не спрацювали. Але це поки що - до наступного опалювального сезону ще п’ять місяців.

Москва вже пішла на підвищення ставок, припинивши постачання газу до Польщі та Болгарії за відмову платити в рублях. Так, для них це не дуже болісний крок. По-перше, їхні контракти з "Газпромом" і так добігали кінця у грудні цього року. По-друге, покрити дефіцит їм допоможуть Греція та Німеччина. По-третє, не так вже й багато російського газу вони купували. Ну, і, по-четверте, польська та болгарська компанії можуть сміливо йти до арбітражу.

За словами Михайла Гончара, ємність газового ринку Болгарії 3 млрд куб. Тому мінімум третина російського експорту може бути спокійно замінена азербайджанським газом. Тим паче, що така домовленість була досягнута ще минулого року. Плюс ще якусь частину Болгарія зможе взяти з грецького LNG-терміналу.

Польщі, за словами експерта, буде ще простіше, беручи до уваги LNG-термінал у Свіноуйсьце, через який буде просто збільшений імпорт скрапленого газу. А восени вже буде запущено Baltic Pipe (має з’єднати ГТС Данії та Польщі – ред.). Тому Польща зможе отримувати не лише скраплений, а й трубопровідний норвезький газ із Північного моря.

Плюс був запущений польсько-литовський інтерконектор. Тому, якщо раптом під час пікових споживань Польщі не вистачатиме потужностей у Свіноуйсьце, можна буде скористатися терміналом регазифікатором у Клайпеді.

Розкол ЄС

Проте Bloomberg повідомляло, що начебто чотири європейські компанії-покупці російського газу розрахувалися з Росією в рублях. Що це за компанії досі невідомо, бо офіційно свою згоду розраховуватися рублями задекларувала лише Угорщина. Ще начебто десять погодилися на запропоновану "Газпромом" схему оплати: відкриття спецрахунків у "Газпромбанку" з подальшою конвертацією там євро на рублі.

Михайло Гончар припускає, що це можуть бути угорські та сербські компанії. Проте, за його словами, Bloomberg не назвав цих компаній, тому це може бути навмисним вкиданням дезінформації, як було з австрійцями, коли російські ЗМІ бравурно заявили, що Відень погодився платити рублями, і це потім довелося спростовувати особисто канцлеру.  

За словами Михайла Гончара, зараз ми бачимо черговий етап газової війни Путіна, мета якого – ще більше розколоти ЄС. Чому це саме черговий етап? Бо почав цю війну Кремль ще минулої осені, штучно створивши цінову ескалацію.

"Російський шантаж європейці можуть витримати. Інша справа, чи є на тому чи іншому національному рівні політична воля це робити. У Угорщини вона відсутня начисто - там інша політична воля. Але Угорщина не є визначальною. Справа у Німеччині. Зараз в Європі починається сезон закачки газу на наступний опалювальний сезон. Газу немає. Тому, я не виключаю, якщо Європа витримує цей натиск зараз, наступний крок Росії - це повне припинення постачання газу", - прогнозує Михайло Гончар.

Що далі?

Експерт прогнозує, що Росія може зіграти у варіант припинення постачань газу "недружнім країнам" за "недружню поведінку щодо Росії". Головним об’єктом шантажу буде передовсім Німеччина, як найбільша економіка та найбільший споживач газу.

"Вже зараз це провокує урядову кризу в Німеччині. З одного боку ми бачимо наполягання і пропозиції Роберта Габека, як віцеканцлера, як можна протистояти цьому. З іншого боку є позиція канцлера Шольца, яка є просто аморфною, невнятною, і він раз на кілька днів її міняє. Це викликає роздратування вже навіть у лавах соціал-демократів (рідної партії Шольца – ред.), де з'явилися ті, хто виступає проти нього за нерішучість", - пояснює Михайло Гончар.

У Німеччині кричать, що припинення постачань російського газу - це буде крах німецької промисловості. Проте точні цифри економічного падіння чи зростання вартості газу для кінцевих споживачів у платіжках ніхто назвати не може.

"Крах німецької промисловості? Вони звичайно будуть про це говорити. Але крах промисловості, і не лише німецької, – це високі ціни. А високі ціни тримаються від осені минулого року, бо це гра Росії. Втрати, які може понести Німеччина, вимірюються лише кількома відсотками ВВП. Це не 45%, які втратить Україна через російську війну. Під час фінансової кризи 2008-2009 рр. німці йшли на значно більші жертви, щоб врятуватися від катастрофи, а зараз чомусь не готові пожертвувати якимись 2% ВВП. Так, ціни зростуть, але є фінансова подушка", - каже Михайло Гончар.

Проте, за його словами, ситуація змінюється, і показова тут позиція Франції та Італії. Особливо Італії. Позиція уряду Італії говорить: навіть найбільш політично та економічно прихильні до Росії країни західної Європи, такі як Італія та Франція, вже не підтримують німецьку позицію, яка має підтримку лише Угорщини та до певної міри Австрії.

"Безперечно, без ілюзій, наступний опалювальний сезон буде ще важчим, ніж цей. Але і цей малювали так: якщо "Північний потік-2" не запустять, без російського газу Європу чекає катастрофа. Але, як ми бачимо, катастрофи зрештою не трапилося. Війна ведеться передусім в інформаційно-психологічній площині. Головне для Росії - не допустити повного енергетичного ембарго. І вона в цьому напрямку буде працювати", - підсумовує Михайло Гончар.

Додаткове мито

The Economist пише, що, за словами експертів, повна відмова від російських енергоносіїв обійдеться німецькій економіці у 0,5% ВВП. Натомість Центральний банк Німеччини кричить про 5% ВВП.

Проте, навіть попри жорсткі санкції, які поставили Росію на межу дефолту, видання вказує, що вона може їх обходити, продовжуючи купувати зброю та отримувати валюту, хоч офіційно надходження доларів та євро до країни заборонені.

Саме тому дискутується ідея запровадити додаткові експортні мита на російські енергоносії. Що це значить? Раніше ТСН.ua вже частково пояснював цю схему. Ідея в тому, щоб сплачувати Росії лише собівартість за її видобуті нафту та газ. А різницю накопичувати на спецрахунку, гроші з якого можуть піти на відновлення України та підтримку незахищених верств населення ЄС через підвищення цін на газ у платіжках та наприклад бензин на заправках.

Такий підхід пропонують застосувати і щодо російської нафти, експорт якої ЄС вже майже домовився обмежити. Від 24 лютого, коли Путін розпочав повномасштабну війну проти України, ЄС заплатив Росії за нафту майже $15 млрд. Причому Євросоюз (переважно Німеччина, Польща та Нідерланди) купує близько половину видобутої в Росії нафти.

На додачу, за словами Михайла Гончара, ще більший тиск на Росію може спричинити і припинення використання "Північного потоку-1", що пропонують Польща та Україна.

"Коли "Газпром" вважає, що як захоче так і крутитиме газовим краном, чи вимагатиме рублі за газ, треба їм продемонструвати, що на їхні наступальні дії можуть бути контрнаступальні дії, яких росіяни не очікують. Одна з них – припинення використання "Північного потоку-1". На Ямалі в Байдарацькій губі погано поклали трубопроводи, і вони сплили. А саме по цим трубам йде газ в обидва потоки. Другий – не працюючий, а перший живиться. Тому це питання впливу на Росію за рахунок оптимізації маршруту постачання газу. Тоді вони будуть змушені прокачувати більше газу, щоб зберегти ринок, через нашу ГТС", - підсумовує Михайло Гончар.

Все буде Україна