Він розповів про дискримінацію в побуті, перешкоди при отриманні громадянства та проблеми з оформленням житла.

Про це він написав у Instagram

За словами воїна, на початку повномасштабного вторгнення іноземні добровольці — зокрема білоруси та росіяни, які стали на бік України — часто ставали «білими воронами» й піддавалися осуду.

Однак із часом суспільство дізналося про численні випадки солідарності та самопожертви: багато іноземців віддали за Україну здоров’я і життя.

«Я, як і тисячі іноземних добровольців, воюю цю війну на боці правди. Ми не маємо базових прав, — пише автор. — Чотири роки — ми досі ті, хто має тільки право воювати, гинути та ставати каліками».

Він розповів, що у перший рік війни була ініціатива надання громадянства тим, хто став на захист України, але відповіді — «ні, усе за законом України» — так і не відбулося. Брак часу на судові тяганини у період активних бойових дій, пояснює доброволець, змусив багатьох відкладати оформлення документів, проте проблема залишилася невирішеною.

Особливу увагу він приділяє випадку з купівлею квартири в розстрочку в Київській області: перший платіж пройшов нормально, однак при наступному банк чи продавці відмовили у прийомі платежу — нібито через те, що покупець є білорусом.

Через відсутність відповідних прав чоловік був змушений укласти угоду через дружину, яка має тимчасову посвідку. Він додав, що має скріншоти й інші підтвердження відмов.

Доброволець також зазначає звернення до Міністерства ветеранів, де, за його словами, «опрацьовують закони та правки», але реальних змін не відбулося.

«Я кілька разів був у Міністерстві ветеранів, де вже неодноразово опрацьовували якісь закони, правки та ці ходіння по колу — і нічого не змінилося.

Ви чекаєте „зіграти договорнячок“ з ворогом та здати добровольців „додому“, де їм загрожує смертна кара (наприклад, білорусам)?

Вислати в Європу (яка, до речі, легалізує білорусів за кілька місяців)? Вбити чи посадити у в’язницю за якийсь знайдений патрон, що завалився між сидіннями авто під час боєвих дій? Питання риторичне, але відкрите», — написав він.

«Мінімум, що я хочу залишити своїй доньці та дружині, якщо загину, — це житло», — підкреслив автор публікації.

Він також додає, що не прагне обов’язково громадянства, але вимагає «елементарних, базових прав та можливості існувати в Україні».

У зверненні міститься заклик до органів влади — Офісу Президента, Національного банку, Міграційної служби та інших інституцій — розглянути й вирішити проблему іноземних добровольців і їхніх родин: «Прошу максимальної уваги та вашої підтримки»У дописі він наголошує, що наразі не вважає час для пікетів та маршів, оскільки це «на руку ворогу», проте сподівається на публічний резонанс і допомогу з боку громадськості та відповідних інституцій