В стрічці багато гарних фото, люди на морях, на річці , в ресторанах. В мене теж є новеньке. Віра Тимошенко зловила мене сьогодні. Привезли бортом поранених, заходжу в палату, сидить хлопчина і каже « А може я Вам дам гроши і Ви мені купити сока та щось перекусити. Їсти хочеться, а я ж не ходячий. Інші воїни кажуть і нам теж» Я ім відповідаю» Хлопці, я не знаю де як, а в Київі люди поважають наших військових і ще не хватало з Вас гроши брати. В нас все є, ми ж Вас чекали» Я їм зробила бутери, вони їли, інши волонтери приходили з подарунками, Віра біля кожного сто кіл намотала. Дивлюсь, вони вже посміхаються « Ми як у п’яти зірковому готелі, гарна палата, повний холодильник , новий одяг, ввічливі лікарі, зустріли як рідних, це не сон?» Ні, не сон. Це реальність. Світ не без добрих людей. Дякую всім за підтримку, війна на жаль триває і ми повинні триматися разом🙏

За матеріалами зі сторінки Наталі Юсупової