Хочеш стати мамою в 18 – вперед! Лиш без мене! – Донька ображається, не розуміє мене. Але побачимо, як вона заспіває, коли її дитина виросте
Я вагітна!
– О, Господи! Від кого? Коли?
– Від Стаса зі школи.
– Так він вже рік в Німеччині. Що ти вигадуєш?
– Він до бабусі приїжджав. В гості. Ми й почали зустрічатись.
– То їдь до нього. Будете собі жити. Виплату на дитину отримаєш.
– Він не хоче дитини. Не хоче батьком бути так рано.
– Серйозно? А чим тобі думав? Чи не знав, звідки діти беруться! Настя – послухай мене, змогла завагітніти, зможеш і дитину підняти. Я з двома дітьми возитися не збираюсь.
Настя гірко плакала. Прибіг мій чоловік, почав казати, що то вже занадто. Але скажіть, яке він має право, щось розповідати. Самий без роботи сидить. Я одна всіх утримую.
Наступного дня ми в лікарню пішли та виявилось, що красуня моя вже на четвертому місяці. Тому робити щось вже просто пізно. От тобі й зіпсувала життя дитина.
Я не витримала, знайшла у вчительки номер мами того Стаса і подзвонила їй.
– Ситуація така! Їде моя доня до вас! Народжувати в Німеччині буде.
– А може то не Стасова дитина? Чи ви вирішили влаштуватися гарненько?
– Ваша, а народить – тест робіть відразу! Я тут її тримати не буду. Щоб усі довкола пліткували. Нехай їде і чимшвидше, поки живота нема.
Ще довго відмовлялась мама Стаса. Та я купила квиток і сказала, коли невістку зустрічати. Відтоді минув час. Є в мене онука. Живуть вони зі батьками тата. І все чудово. Єдине, що зі мною ніхто спілкуватися не хоче. Але що я мала вдіяти?
"Ви сміялися, плакали чи, можливо, просто задумались? Дайте знати своїм емодзі — це важливо для нас!" 😂, 😔, 🤔, 😊
