"Хотів знімати кіно й писати книги": на Курщині загинув колишній оператор і монтажер телеканалу PTV UA Артур Шибалов
"Хотів знімати кіно й писати книги": на Курщині загинув колишній оператор і монтажер телеканалу PTV UA Артур Шибалов
У боях на території Курської області РФ загинув військовий, колишній оператор і монтажер телеканалу PTV UA Артур Шибалов. Захисникові, котрий хотів знімати кіно і писати книги, тепер навіки залишилося 26 років.
Про втрату повідомив Інститут масової інформації (ІМІ). Днями з Героєм попрощалися в Полтаві.
Артур Іванович Шибалов – молодший брат журналіста, військового, колишнього військовополоненого Євгена Шибалова. Він став 101-м у списку медійників, яких убила Росія з початку повномасштабного вторгнення.
"У тебе були зовсім інші плани на життя. Ти хотів знімати кіно і писати книги. Ти для цього скільки навчався. Але ти вважав неможливим заховатися і не прийняти виклик. Моє сонечко погасло", – зазначила мама воїна Тетяна Шибалова.
Головна редакторка газети "Полтавська думка" Діана Страшко поділилася спогадами про спільну роботу з Артуром Шибаловим.
"Ми разом працювали кілька років приблизно з 2017-го. Він монтував відео, вчився всього з нуля. Але згодом освоїв і відеокамеру. Артур був добрим, ніколи ні в чому не відмовляв. Мене розчулило, що він хотів стати письменником, а ми цього і не знали. Вже ось нещодавно він написав у соцмережі про першу офіційну відмову в публікації", – пригадала журналістка.
Артур долучився до війська щойно йому виповнилося 25 років – його мобілізували в 2024-му до десантно-штурмових військ ЗСУ. Зі слів брата, який старший за нього на 17 років, такий поворот долі він зустрів зі своїм звичним спокійним стоїцизмом.
"Я любив свого брата. Він був добрим, розумним, скромним… і якимось не по роках мудрим. Він звідкілясь навчився тому, що я не вмію досі – приймати як даність всі перипетії свого життя… Коли він став до лав війська, до братньої любові додалася з мого боку ще й глибока повага. Ніколи я так не захоплювався і не пишався своїм братом, як у ці недовгі, на жаль, місяці його служби у десантно-штурмових військах", – написав Євген Шибалов.
Він додав, що його молодший брат ніколи не мав бажання служити в армії, ніякого інтересу до військової справи, й не приховував цього. Натомість любив відеомистецтво і мріяв зняти справжнє кіно як режисер. Проте в потрібний час без вагань відклав камеру і взяв до рук зброю.
"Невдовзі замість юного митця переді мною постав справжній боєць, який швидко навчився воювати так само, як жити – розважливо, безстрашно, з оцим своїм феноменальним внутрішнім спокоєм… Зазвичай прийнято, що старші брати мають давати приклад молодшим. У мене сталося навпаки. Я точно знаю, що не заплутаюся, бо в моїй пам'яті назавжди буде приклад Артура. Спочивай з миром, мій брат та побратим, Герой, захисник і вічно юний мудрець Артур Шибалов", – додав Євген, публікуючи їхнє останнє спільне фото з братом.
Життя Артура Шибалова обірвалося 13 березня 2025-го під час виконання бойового завдання на Курщині. У травні йому мало би виповнитися 27 років. У четвер, 20 березня, духовенство Полтавської єпархії звершило чин відспівування воїна.
"Артур... Наш колишній колега, оператор і монтажер, який починав кар'єру з телеканалу PTV... Пам'ятаю, як ми з Оленою вчили тебе знімати і монтувати. І як біля комп'ютера у тебе завжди стояв м'який фіолетовий єдинорог. Світла пам'ять нашим героям", – написала Ксенія Малік.
