Це може призвести до зміни підтримки України Європою, особливо з огляду на можливе зростання впливу проросійських кандидатів.

Відхід Кіра Стармера з посади прем'єр-міністра Великої Британії та неможливість Емманюеля Макрона знову балотуватися на посаду президента Франції ставить під загрозу існування "коаліції охочих". Про це пише The Telegraph, повідомляє УНН.

Деталі

Видання зазначає, що Стармер та Макрон об'єднали понад 30 країн для підтримки України.

Але з відходом сера Кіра та нездатністю пана Макрона брати участь у президентських виборах наступного року, існують побоювання щодо вакууму лідерства, який може залишити Європу без керма

Вказується, що "внутрішня стабільність" кандидатів, які могли б заповнити цю порожнечу, таких як канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, залишається під сумнівом, тоді як кандидати на лідерство, які більше симпатизують росії, такі як Марін Ле Пен, вичікують свого часу і можуть змінити підтримку України Європою наступного року.

Побоювання щодо "повільної смерті" "коаліції охочих" набагато більше зосереджені на відході пана Макрона з посади. Французький президент не має іншого вибору, окрім як звільнити Єлисейський палац після президентських виборів наступного року, коли його другий термін закінчиться. Але без очевидного кандидата на наступність посади, фаворитом букмекерів на його заміну є пані Ле Пен, лідерка ультраправого Національного об'єднання

За словами авторів, Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі, який очолює одну з найсильніших армій НАТО, відмовився приєднуватися до будь-якого розгортання військ в Україні через близькість своєї країни до росії. При цьому на Туска також очікують вибори наприкінці наступного року і "запекле протистояння" з правою партією "Право і справедливість".

Джорджія Мелоні, прем'єр-міністр Італії, яка аналогічно відмовилася відправляти війська в Україну, також повинна провести вибори в Італії до кінця наступного року. Хоча очікується, що два лідери, які складають залишки європейської "Великої п'ятірки" разом із Великою Британією, Францією та Німеччиною, переможуть, навряд чи їх вважатимуть можливими наступниками пана Макрона

Вони резюмують, що якщо відхід Стармера був відзначений "святкуванням його роботи", то відхід Макрона, швидше за все, "буде зустрінутий сумом" - "хіба що, звісно, ​​пан Бернем зможе самостійно взяти на себе керівництво "коаліцією охочих".