"Коли я прийшов на позицію, там ще лежав сніг, і місцями на ньому виднілися криваві плями. Багряні краплі розтікалися по білому схилу
💬 "Коли я прийшов на позицію, там ще лежав сніг, і місцями на ньому виднілися криваві плями. Багряні краплі розтікалися по білому схилу. Я дивився на ці плями, і мене паяло. Десь у небі прогуркотіло тривожне дронове "бжжж", яке сповіщало про початок голодних ігор", — пригадує військовий морської піхоти ВМС ЗСУ Льова.
Його останній бойовий вихід на Донеччині вже був після лікування. Льову виписали зі шпиталю після контузії, які він отримав на попередньому чергуванні. Барабанні перетинки не до кінця зажили, загострилися проблеми зі сном, з'явилася параноя.
На позиції, куди тільки-но заїхав піхотинець, нещодавно ворожий дрон забрав життя в побратима. У бліндажі пахло сечею, куривом та пилом. Поруч із позицією працював ворожий міномет.
💬 "Мінометка все ближче і ближче лягала", — пригадує Льова.
Він знав, що в них була тільки одна рація, і то в хлопців, які чергували в окопі, щоб у разі чого одразу передати командуванню координати для відповіді чи коригування. Така інтенсивність обстрілів означала ймовірність, що зараз прийдуть "гості". Спершу чоловік поклав біля себе автомат, та сахнувшись від раптових вибухів, обережно відклав зброю вбік, пробуркотівши в темряву "не дай боже ще мінуснуся".
💬 "Я заплющив очі та поринув у темряву, схожу на чорну діру, що всмоктує в себе матерію довкола. Десь біля бліндажа розкотисте "вбаах", чую ці постріли й починаю накручувати себе, що зараз, короче, буде просто х*йня. Бліндаж був накритий із якихось дошок, шиферу, іншої шалубені, яку вдалося нашвидкуруч зібрати", — продовжує військовий.
Льова сів і подумав, що, ймовірно, навіть не встигне дотягнутися до автомата, який стояв біля входу.
💬 "Починаю малювати собі картину, що пацанам там глина, зараз хтось зайде і просто кине гранату, і я разом із цим тіпочком, що хропе поруч зі мною в солодкому сні, просто "зажмуримося" в один кінець", — пригадує чоловік.
Вдихнувши, Льова плавно дотягнувся до автомата й вибіг в окоп. У мить прошепотів крізь зуби: "Пацани, усе норм?" — і десь з іншого кутка окопу, що нагадував п'яну змійку, почув приглушене "плюс".
Про те, як пахне повітря на Донеччині та Херсонщині, як отримати двічі контузію та піти в СЗЧ, а потім пристати знову до армії, військовий Льова знає з власного досвіду. За рік перебування в СЗЧ чоловік зрозумів, що повернення до військової служби неминуче, а отже треба готуватися до нових викликів, вчитися, працювати над собою та знайти ту посаду, на якій він буде ефективним на полі бою.
Відклавши "на потім" робочі чати, складську роботу, музичні інструменти та запис довгоочікуваного альбому власного гурту, військовий вчиться користуватися дронами та одного дня мріє запустити у ворога щось набагато більше за ударні БПЛА з вибухівкою.
Українська правда
