👩⚕️🧑⚕️Луцькі лікарі врятували життя мамі та її новонародженій донечці з Іспанії: щемлива історія
🤝👩⚕️🧑⚕️Луцькі лікарі врятували життя мамі та її новонародженій донечці з Іспанії: щемлива історія
Пологи у мами маленької дівчинки Люсії з Іспанії розпочалися у Луцьку, на 24 тижні вагітності. Щемливу історію боротьби за життя цієї чудової дівчинки, якій 1 червня вже виповнилося 3 роки, розповіли у фейсбуці Волинського перинатального центру.
«Знайомтесь, це Люсія. Звичайна дівчинка. Весела, грайлива. Вона відвідує дитячий садок та дуже любить свого собаку. Вона нічим не відрізняється від однолітків, хіба трішки нижча зростом. Вона живе у Іспанії зі своєю великою люблячою родиною.
«Неможливо порахувати, скільки сил було вкладено, скільки частинок душі віддав кожен із нас, аби Люсія могла жити, — говорить завідувачка відділення Тетяна Загребельна. – Перші подихи, перші дотики і сльози щастя мами, коли вона змогла, нарешті, взяти свою доню на руки — це ті моменти щастя, які закарбовуються в пам'яті назавжди! В ті хвилини навіть мовний бар'єр — не перешкода, щоб зрозуміти одне одного. Люсія пройшла через усі випробування і ми усі пройшли їх разом з нею».
Та її історія розпочалась в Україні, у Луцьку. Перший, сонячний день літа для її мами затьмарив різкий біль у животі...» – йдеться у дописі.
Після повернення додому, до сонячної Іспанії, боротьба Люсії продовжилася. Щоденні заняття з реабілітологами, масажі, вправи, фізіопроцедури. Батьки викладалися на повну, приділяючи увесь свій час розвитку і здоров’ю своєї крихітки. Її здоров'я було настільки крихким, що кожна застуда закінчувалася госпіталізацією.
Люсія народилася вагою 640 грамів – настільки крихітною, що уміщалася в долонях лікаря-реаніматолога. Вона не могла самостійно дихати, підтримувати серцебиття та температуру. Але вже з перших хвилин стало зрозуміло, що ця маленька дівчинка – справжня бійчиня та вона буде боротися за своє життя!
«Та час летить дуже швидко. Ось вже і перші кроки, перше «мама» та перші розбиті коліна... Батьки Люсії настільки щасливі та радіють успіхам своєї доні, що навіть не згадують, скільки сил було вкладено і через які випробування вони пройшли. Вони просто радіють її життю, а все інше не має жодного значення. Одне про, що вони точно не забули — це про тих, хто дав їм цю можливість радіти та бути щасливою сім’єю. Щороку в день народження Люсії вони частують персонал відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених смаколиками на знак вдячності. Це приємно і вже стало традицією», – розповіли у медзакладі.
