Мала невістку за рідну дитину. А вона зробила з мене посміховисько! Такий подарунок на саме день народження!

24 серпня 2024 р. 23:06

Я дуже любила свою невістку і навіть лагідно називала її "донею". Та останній вчинок Ілони дуже мене образив.

Дітям я після одруження подарувала квартиру на Пасічній. Новобудова, поруч школа, дитячий садок та ще й річка неподалік. Спокійний та хороший район, якраз для молодої родини. Тим паче, що синові на роботу швидко добиратися. І з

онуком Миколкою завжди допомагала. Мене

сусідка ще спамʼятовувала:

— Дивись, щоб тобі то добро не вилізло боком.

Де ж я думала, що так і станеться? Ілона записалась у салон, а я біля дитини. Ілоні треба зʼїздити на покупки, а я тут як тут! І Миколку брала до себе, як вони їздили в Буковель. І подарунки їй дорогі дарувала. І сімейну каблучку ще у день весілля у спадок передала. І для дитини нічого не жаліла. Купляла не тільки шоколадки, а й дорогі іграшки і то не лише на свята, а навіть у будні.

Кілька днів тому я святкувала свій день народження. Гостей не дуже хотіла кликати, бо то не кругла дата. Думала просто відзначимо в родинному колі. Я спекла торт, накрила стіл, все, як годиться. Та й Ілона мені допомагала. Весь день ми біля плити крутились. Та й не дарма.

Гарно посиділи. Ввечері настав час зі столу прибирати, посуд мити. І тут Ілона запанікувала:

— Зараз я, доню, тобі подзвоню.

Аж тут чую у хаті щось кряче, як качка. А на телефоні моєї невістки підпис "кривенька качечка". Я дуже довго комплексувала над своєю поставою, бо мала сколіоз. І однокласники ще в школі сміялись. Не думала ж що рідна дитина, а я сама так ставилась до невістки, дозволить собі так кепкувати з мене! Тоді я Ілоні нічого не сказала, просто мовчки віддала телефон. Вона навіть не вибачилась, а просто перетворила все в

жарт.

А днями я прийняла рішення: виселити їх із квартири. Боляче мені було спостерігати, як невістка збирає речі і називає мене останніми

словами.

— Ви що жартів не розумієте? А я завжди знала, що твоя мама не має мене за людину! - кричала

Ілона.

Відтоді минув місяць. Син про мене й не згадував. Та якось подзвонив і сказав, що вони орендують квартиру і Ілона вагітна. І я все думаю:

а може, час пробачити, А як би ви вчинили на

моєму місці?

Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим

почуттям:

ЧИ

Ваша реакція має

значення!

Читайте також