Мамо, я комуналку за тебе не платитиму! Готуйся, будеш в будинку для літніх людей жити! Там і генератор є! - Мама почала плаати, нічого вона не розуміє
От я ніколи не розумів, чому літні люди такі егоїстичні, не хочуть своїм дітям життя полегшити. Моїй мамі 82 роки і я вже стомився її доглядати. Пенсія я неї мала, ні на що не вистачає, а вона хоче, аби з нею возилися.
Приїжджали, смачненьке привозили. Зовсім не розуміє, які зараз важкі часи.
Та цього місяця на мене чекав справжній сюрприз. Я приїхав до мами та у поштовій скриньці побачив рахунок за світло. 600 гривень і це влітку. Я мало не впав.
- Мамо, ти що вмикала?
- Та нічого, бойлер грівся, купалася часто, бо
дуже важко в таку спеку.
- Ти що, треба ж економити. Що ж взимку буде?
В тебе опалення на світлі.
- Та дай боже, щоб світло було.
Приїхав я додому, розповів усе дружині. Вона в мене жінка розумна.
- Петре, ми й так забагато на твою маму
витрачаємо? Зараз криза в країні. Подивись, краще її в будинок для літніх відправити, а квартиру її здамо і нам легше буде.
- Так може заберемо її до себе, а квартиру
здавати будемо?
— Ти що, я з нею не житиму, від старих смердить страшенно, а що як хворіти почне? Я
доглядальницею не наймалась.
Все я порахував, обміркував. І справді, з цією комуналкою і світлом маму дешевше буде в будинку для літніх утримувати.
Приїхав я до мами та сказав їй все, як є.
Старенька почала плакати.
- Ну, мамо, зрозумій, там ти не сама будеш!
Медики поруч цілодобово.
Зі слізьми на очах мама погодилась. Я вирішив поїхати в той будинок для літніх, домовитись. Те,
що я побачив там - мене вразило. Умови
жахливі, ремонту нема, усі старенькі сумні ходять. Одного діда я навіть розпитав. І той відразу очі мені відкрив:
— Краще вбити твою маму, ніж сюди везти. Ніхто тут нас не доглядає. Лежачі взагалі у жахливих умовах. Я б ніколи тут не жив, якби мав би, куди
ЙТИ!
Повернувся я вражений і вирішив поговорити з
дружиною.
- Не можу я туди маму відправити, це занадто!
- Ну, тоді їдь і живи з нею! Як головою не думаєш. Їй жити не довго залишилось, а нам якось треба справлятися! Ще й дітям допомагати!
Немає мені спокою, не знаю, як бути. Скажіть,
хто правий? Як би ви вчинили?
