🕯️ Мати втратила двох синів-азовців, третій — на передовій: історія Людмили Кушнір

Людмила з села Слобода-Шаргородська, Вінниччина, поховала двох синів: В’ячеслава, сержанта «Азову», загинув у квітні 2022-го в Маріуполі, та Євгена, який помер навесні цього року на Донеччині. Тепер її третій син — Володимир — на передовій, доброволець. 

Жінка виховала шістьох дітей. В’ячеслав, вже воїн, колись мріяв стати священником, потім вступив до «Азову». Євген закінчив історичний факультет львівського університету, працював за кордоном, але покликав обов’язок — підписав контракт і приєднався до бою. Людмила каже: «Мушу бути сильною заради дітей», і весь свій біль спрямовує на допомогу іншим — підтримує волонтерство, донати, купівлю дронів. 

Третій син Володимир теж обрав свій шлях: він «воює у пам’ять про братів». Людмила зберігає їхні прапори, слова, пам’ять. І хоч вже поховані два, вона мріє про справедливість і мир — для своїх дітей і для усіх матерів, які втратили. 

Ця історія — про біль втрат, але й про надзвичайну силу любові, яка дає сили пережити найстрашніше. Бо коли війна забирає найдорожчих — серце матері, родини, громади — це залишає шрами, але також формує відчуття, що пам’ять має сенс.

💬 Що може допомогти матерям, які пережили такі втрати?

Джерело: Експрес. online