🕯️ Мав «бронь», але пішов за покликом серця: історія Тараса Максимчука з Волині

Тарас Максимчук із села Чарторийськ загинув 13 жовтня 2023 року під час боїв на Харківщині. Йому назавжди 48 — за кілька тижнів він мав святкувати свій 49-й день народження. Став до лав ЗСУ добровільно, попри відтермінування від мобілізації.

17 років Тарас працював монтером колії на залізниці. Дружина Валентина згадує його як доброго чоловіка, який ніколи нікому не відмовляв у допомозі. Разом вони виховали сина Максима.

Велика родина Максимчуків — четверо дітей у батьків, а тепер ще й онуки — втратила брата, сина, батька. Сестра Надія присвятила Тарасу вірш, де згадує його слова: «Маленька, не хвилюйся, я повернусь…».

Його останній дзвінок додому був 29 вересня. Після цього побратими лише передавали: «З ним усе гаразд». Але війна вирішила інакше.

💬 Чи достатньо ми розповідаємо молоді про справжніх Героїв поруч із нами?

Джерело: VSN