«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

💙 «Мене евакуював робот»: шлях незламного розвідника з Прикарпаття

💙 «Мене евакуював робот»: шлях незламного розвідника з Прикарпаття

💙 «Мене евакуював робот»: шлях незламного розвідника з Прикарпаття

День почався з історії, у якій кожне слово — про життя.

Розвідник із Прикарпаття Андрій Круль отримав надважкі поранення під час бойового виходу. Він втратив руку, частково втратив зір, зазнав серйозних ушкоджень ноги та слуху. Це сталося в липні 2023 року, коли група поверталася з позицій і потрапила під атаку ворожих FPV-дронів.

Андрій родом із села Татарів. Свого часу навчався у військовому ліцеї, працював у службі ДСНС. Із перших днів повномасштабного вторгнення вирішив: має бути саме там, де найважче. Підписав контракт, став сапером, згодом — розвідником у батальйоні «Вовки Да Вінчі». Працював там, де помилка коштує життя.

Того дня після влучання він упав і вже не міг рухатися.

Медична евакуація не могла дістатися до точки через постійні обстріли. І тоді до нього по повній небезпеці вирушив наземний роботизований комплекс. Під вогнем, кілька кілометрів поспіль, він доправив Андрія у безпечну зону. Це була евакуація, якої ще кілька років тому просто не існувало.

Лікарі врятували йому життя.

Попереду були операції, реабілітація, біль, страх, сумніви. Він втратив руку вище кисті. Йому встановили металеві конструкції на ногу. Зір на одному оці був майже втрачений.

І все ж Андрій не зламався.

Він отримав механічний протез руки. Заново вчився застібати ґудзики, брати чашку, складати одяг. Маленькі рухи стали великими перемогами. Зір почав повертатися. Слух відновлювався поступово.

А цього року він зробив крок, на який зважуються одиниці.

Андрій пройшов 80 кілометрів у міжнародному марші ветеранів. Пішки. З протезом. Через біль. Через втому. Через спогади. Це був не спортивний виклик — це був його особистий доказ, що життя після війни можливе.

Він не повернувся «колишнім».

Але повернувся живим. І з бажанням жити далі.

Чи кожен зміг би підвестися після такого удару?

Чи вміємо ми бачити силу не лише в окопах, а й у тиші після бою?

Незламність теж має людське обличчя.

Поставте ❤️, якщо пам’ять для вас — це продовження любові.

📌 Джерело: Expres. online

Все буде Україна