Ми навмисне дали доньці 30 тисяч доларів. Син про це дізнався і хоче судитися!
Оресту вже 75, мені 71. За роки ми накопичили досить солідну суму, майже 30 тисяч доларів.
Звісно, що гроші нам на голову не впали, а дісталися важкою працею. Хоча мій чоловік на пенсії, але ще займається виготовленням кованих виробів - огорожа, декор, щось для криниці майструє.
Але роки даються в знаки. Він вже погано бачить, не може важкі інструменти тягати. Та і я сама ледь ради даю з тим городом. А місяць тому
Оресту так погано стало, що ми швидку викликали. Старша донька Мирослава одразу все
кинула та приїхала зі Львова.
А от молодший син Дімка навіть не приїхав, аби просто батька провідати. Тільки невістка сказала "у нас маленька дитина, ми не можемо її
залишити"
, коли я попросила сина привезти деякі
ліки. Ще потім наслухалася від свахи, що як взагалі посміла у них вимагати гроші на операцію.
Але Мирослава весь час була поруч. Навіть на роботі взяла відпустку, щоб провідати батька.
Часто внук Петро ще забігав після пар, аби з дідом побути. І Мирося відкладала кошти собі на ремонт. Однак, все до копійки віддала нам на операцію.
Син наче був відірваний від родини. За ті тижні, що Орест був у лікарні, він раз зателефонував.
Просто поцікавився як здоровʼя і все. Ні помочі, ні грошей на ліки ми від нього не дочекалися.
Пізніше, як чоловіка виписали, то ми просили
Діму нас у село завести.
- Мамо, там дороги нормальної нема до хати, я ще всі колеса продірявлю. Їдьте автобусом, батьків і так вже краще!
Тому Мирося просила свою куму, аби вона нас завезла до хати машиною.
Тоді ми з чоловіком зрозуміли, що час тепер віддячити донечці за поміч. І вирішили, що віддамо їй ті 30 тисяч доларів. Я чула, як донька казала, що Петрові час купувати окрему квартиру, бо він дорослий. Мирося розлучена, сама важко працює на 2 роботах, але все одно отримує мізер.
Однак, я не знаю, яка то сорока защебетала
Дмитрові, але він дізнався про гроші. Одразу прилетів до села, ще взяв жінку та тещу.
Завалилися до хати зі скандалом:
- То у вас геть совісті нема, свахо!
- А про нас ви подумали! А про внуків своїх?!
- Мамо, ти така підла людина!
Стояли над душею та кричали. А потім син взагалі пригрозив судом:
— Добре, тоді я на тебе заяву подам. І відсуджу половину цієї хати, будеш знати! Егоїсти!
1 Діма вже пішов до суду. Каже, що ми вчинили несправедливо і зараз він також має отримати від нас гроші. Мирося знайшла нам гарного
адвоката, сама за нього платить.
Але кожна курка в селі обмиває нам кісточки!
Хтось з сусідів каже, що ми вчинили правильно, а інші так косо дивляться, наче ми Україну
продали.
Тільки хіба син забув, що відвернувся від батьків у скрутну хвилину? Що навіть не їхав до Ореста в лікарню? Навіть не привіз якісь ліки чи гостинці.
Батькам варто віддати половину житла синові?
Чому Ви так вважаєте?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
