Ми ціле літо робили ремонт, а свекруха ні копійки взагалі не дала. Але зараз вирішила, що має повне право командувати, кого та коли запрошувати у гості!
Ми з чоловіком нещодавно переїхали на свою квартиру. Я раділа, адже це наш особистий простір. Однак радість моя тривала недовго, бо свекруха вічно втручалась у наші справи. Ми самі робили ремонт, купили меблі, шафу, ліжко. Та з часом я стала помічати, що це лише я вкладаюсь у нашу сімʼю. Я сама купляла продукти, чоловік шкодував мені гроші на новий одяг, а коли знадобилась автівка, це взагалі викликало
скандал. Згодом зʼясувалось, що Тарас досі допомагає своїй мамі і для сестрички не шкодує нових захоцянок. От нещодавно Тарас купив мамі
посудомийку, я ж сама ще мила посуд за старою
схемою. Потім я дізналась, що його сестричка Яна їздить на своєму авто на навчання. Знаєте, не кожен студент може собі дозволити таку розкіш! Люба Гнатівна часто заходила у гості зі своєю дочкою Яною, бо жила на сусідній вулиці.
Кожен її візит диктував свої правила, я ж сама хотіла створити затишок у нас вдома. Вони ж так себе поводили, ніби самі тут мають жити. А одного разу взагалі заявились без запрошення:
- Треба ще штори повісити! - закомандувала
свекруха.
- Ми купили жалюзі, просто ще не встигли, - відповіла я, але пані Люба мене чула.
- В залі ще можна стіл поставити, було б гарно для гостей і купиш на всіх капці.
Я спочатку не зрозуміла про що йде мова, а свекруха тільки запитала:
- Хіба Тарас не говорив тобі, що його сестра одружується, ти хоч би привітала Яну.
- У них з Євгеном все серйозно, ми вже й
ресторан замовили. А заручини у тебе
відсвяткуємо!Я намагалась заперечити, але свекруха продовжила:
Я вже й гостям надіслала твою адресу, буде чоловік з 10.
Я була шокована від такого нахабства, а мій
Тарас тільки мовчки кивав і всміхався до сестри, а потім додав:
— Заодно й проявиш свої кулінарні здібності.
- Так-так, - згодилась свекруха. - Подивимось на що ти здатна.
Свекруха і чоловік дивились на мене так, ніби поставили переді мною якесь випробувальне завдання і чекали, як я себе проявлю. Я спершу хотіла відмовитись, а потім подумала: "Це ж
всього на один день".
. Згадала свої заручини і як
тоді хвилювалась. Не думала, що коханий так швидко перейде на сторону рідних.
Та ближче до свята почула від свекрухи ще одну
умову:
- Коли гості прийдуть, ти з хати не виходь.
- А що я чужа в цьому домі?
Свекруха просто хотіла представитись і приписати собі усі мої страви. Може, вона ще й
згодом зовицю сюди оселить? Ну це вже було
занадто! Поки не пізно, нехай шукають інше місце для заручин. Та як тільки я почала протестувати, свекруха нагадала, хто господар у нашій квартирі.
Навіть Тарас на мене образився і сказав, що я не поважаю його сімʼю. Я ж вважаю, що у всьому є межа і не потерплю до себе такого ставлення.
Тепер хвилююсь, що й моя сімʼя розпадеться.
Може, таки згодитись на ті заручини?
Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим
почуттям:
ЧИ
Ваша реакція має
значення!
