💛 Мила посмішка і сталевий характер. Історія волинянки Аліни з 14-ї бригади, яка перемогла хворобу і пішла на фронт

У мирному житті вона працювала менеджеркою в логістичній компанії. Усміхнена, спокійна, завжди з чашкою кави й вірою, що все можна вирішити словами. Але коли почалася повномасштабна війна — зрозуміла: іноді вирішувати доводиться зброєю.

Аліна з Волині пройшла через випробування, які зламали б багатьох. Спершу — важка хвороба. Діагноз: злоякісна пухлина. Вона витримала лікування, операції, місяці болю. І коли одужала, не обрала відпочинок чи спокій — підписала контракт із 14-ю окремою механізованою бригадою імені князя Романа Великого.

«Я хотіла бути там, де найважче. Бо поки хтось лікував мене, інші боролися за всіх нас. Тепер моя черга», — каже вона.

На полігоні Аліна вивчила зброю, опанувала гранатомет і навіть безпілотники. «Найприємніше відчуття — коли стріляєш і влучаєш точно в ціль», — усміхається вона. За цією усмішкою — сила, яка не потребує гучних слів.

Її побратими кажуть: «Аліна — спокійна, але незламна. Вона може сміятись під обстрілами і підбадьорювати інших, коли втома валить з ніг».

На її тілі є шрам — нагадування про хворобу. Але вона не ховає його. Каже, що це не біль, а доказ того, що все можна подолати.

Ця історія — не просто про війну. Вона про силу людського духу, про жінку, яка пройшла через темряву і не втратила світло.

Чи не в таких, як Аліна, живе справжня Україна — сильна, красива, непохитна?
Як би ви подякували тим, хто зберігає посмішку там, де панує страх?

Поставте 💙, якщо вірите: жіноча відвага — це теж зброя нашої перемоги.

📌 Джерело: БУГ