Було це 10 років тому. Мій син Андрій вирішив одружитись. Він поїхав у відрядження в інше місто, пробув там два тижні й привіз наречену - Ангеліну.

Вона мені сподобалась, щира добра дівчина. Я бачила, що вона скромно одягнена і з речей у неї

лише невеликий рюкзачок та пакетик, тому й

зрозуміла, що живе вона не у великих достатках.

Мені було на це байдуже, головне, що Ангеліна людина добра й кохає мого сина.

За тиждень до мене зателефонувала сестра.

• Ти знаєш кого тобі Андрій в дім привів? - відразу почала Віра.
• Знаю.
• І це тебе не бентежить?
• Що саме?
• Те, що вона з неблагополучної сімʼї. Їх там шестеро дітей. Батько ні дня без горілки не живе.

Діти по кілька днів нічого не їдять. Мати там непогана, але з таким чоловіком, ой...

Вирішила запитати Андрія чи він знає про сімʼю своєї нареченої. На що він відповів:

- Мені все одно на її рідню, головне, яка Ангеліна людина. А вона чудова, ти ж і сама це побачила, тому рішення своє я не зміню. Ми одружимось.

Так і сталось. За два місяці зіграли весілля. Я ще трохи побивалась через родину невістки, та потім заспокоїлась.

Зараз у моїх дітей прекрасна сімʼя. Маю уже двох онуків. Ангеліна працює вчителем у школі та гарно доглядає свою сімʼю. Її поважають і сусіди, і колеги, і учні. Мій син з нею щасливий.

Нещодавно вони купили собі квартиру, куди й переїхали. Я щиро за них радію. Дякувати Богу, що не стала руйнувати їх шлюб.

Дорогі матусі, не варто втручатись у долю своїх дітей, щоб не зробити гірше. Вони самі чудово знають, що їм робити. Повірте, я це вже точно

знаю.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!