Не думала, що знайомство з майбутньою свекрухою вийде таким скандальним. Тепер навіть не знаю, як відбілити свою репутацію в її очах
Але нещодавно почала зустрічатися з Олегом. Ми разом уже місяць, і, чесно кажучи, вперше за довгий час відчула, що в мене знову є надія на нормальні стосунки.
Цього року вирішила зустріти Новий рік не на самоті, а з ним, удвох, затишно, вдома.
Отже, 27 грудня поїхала в супермаркет за продуктами. Склала список, хотіла взяти все, щоб зробити святковий стіл: салати, гаряче, і, звичайно, щось солоденьке. Людей було, як на базарі в обідній пік. Але я звикла до таких черг і думала, що швидко впораюсь.
Коли дійшла до м’ясного відділу, побачила, як дві жінки стояли біля прилавка й голосно сварилися. Одна – у червоній куртці, друга – в сірій шубі. А все через останній шматок курячого філе. Одна кричить, що вона його побачила першою, а друга наполягає, що вже тримає його в руках.Червона куртка каже:
– Пані, вас взагалі-то ніхто не питав, я стояла перед вами!
Сіра шуба їй у відповідь:
– Перед вами чи за вами – не має значення. Ви б краще взяли собі щось дешевше! Видно, що цей магазин не для вас
вас!
Я спочатку стояла осторонь, не втручаючись, але ці дві явно не збиралися заспокоюватися. До мене підійшла працівниця магазину, мабуть, подумавши, що когось шукаю, і привіталася. У цей момент дві жінки вирішили, що я, напевно, адміністратор або керівниця магазину, і почали говорити вже до мене.Червона куртка, ледь не кидаючись:
– Ось, розбирайтеся! Це неподобство, магазин взагалі не стежить за порядком!
Сіра шуба підхопила:
– Так, хочу знати, чому в м’ясному відділі такий бардак! І філе мало, і ця нахабна жінка забирає моєЩе й слова не встигла сказати, як вони почали перекрикувати одна одну, а потім одночасно обрушили шквал обурення на менеЯ тут що, крайня? – нарешті не витримала. – По-перше, я не працюю в цьому магазині. По-друге, це лише шматок філе, не золото!
Але це лише роздратувало їх ще більше. Обидві почали розмахувати руками й знову сваритися між собою, а потім усе ж переключилися на мене.
– От бачите, яке керівництво не хоче допомагати клієнтам! – в’їдливо сказала червона куртка.
– Звільніть її! Вона тут взагалі нічого не робить! – додала сіра шуба.
Я не знала, чи сміятися, чи плакати, але зрозуміла, що час забиратися звідти. Дочекалася, поки інша працівниця підійде й розбереться з ними, і швидко закінчила свої покупки.
На виході набрала Олега, який чекав мене у машині біля супермаркету
Привіт, коханий. Ти не повіриш, що щойно трапилося…
Коротко описала ситуацію, і ми обоє добряче посміялися.Та, коли я вийшла з магазину й прямувала до машини, за моєю спиною знову пролунали знайомі крики. Озирнулася – і побачила ту жінку в сірій шубі. Вона підійшла до авто, що стояло поряд, і почала кликати когось. І тут із машини виходить… Олег.
– Мамо?
Мій світ буквально зупинився. Сіра шуба була його мамою. Тієї самої, з якою я ще не знайома. І от, познайомилися…Що тут сказати, Новий рік обіцяє бути цікавим. Що думаєте, як мені викрутитися з цієї ситуації
