Все буде Україна

А після початку повномасштабного вторгнення підписав контракт і став на захист України

27 грудня, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели полеглого на війні військовослужбовця, старшого солдата Ігоря Виходця.

Народився захисник 22 травня 1993 року, навчався у загальноосвітній школі № 16, далі у Кременчуцькому національному університеті імені Остроградського.

Саме в університеті Ігор став учасником команди КВН, грав за збірну команди та у її складі брав участь у проєкті «Ліга сміху».

Попрощатися із захисником зібралося багато людей — рідні, друзі, знайомі, побратими. Усі, хто Ігоря знав і вирішив востаннє з ним побачитися.

Геннадій Риков викладав у Ігоря кілька дисциплін в університеті. Говорить, це тяжка втрата для усіх.

Я дуже добре його знав. У них була дуже весела компанія. Та й взагалі Ігор був осередком веселощів, позитиву та гарного настрою. На жаль, не усі його друзі сьогодні мали змогу провести його — багато хто нині за кордоном, але учора у соцмережах ця страшна звістка сколихнула усіх.

Чоловік додає: часу уже минуло багато, як Ігор навчався у нього, згадати якийсь окремий випадок нині важкувато. Але зазначає, що увесь їхній потік студентів тоді запам’ятався усім.

— Його гумор навіть словами описати складно, це було щось надзвичайне. Своїм позитивом він заряджав абсолютно усіх. Навіть якщо траплялися якісь неприємні моменти, він завжди сприймав це зі щирою усмішкою і ніколи нікому не бажав зла, — каже Геннадій Риков.
Ігор ще дитиною залишився без матері, тож виховувала його тітка, розповідає кума Тетяна.

Він був завжди веселим, чуйним, щирим. Це був чудовий батько, який дуже любив свого сина, свою дружину. Дуже шкода, що бог забирає саме таких людей, — додає жінка.

Спогадами про товариша ділиться Євген. Говорить: доля склалася так, що спочатку вони з Ігорем працювали разом у цивільному житті, а потім певний час служили в одній бригаді.

— Як людина він був веселий, гарний. У мене дуже багато відео залишилось з його участю на корпоративах. Він був душею компанії. Увесь колектив дуже тяжко сприйняв звістку про його загибель, це велика втрата для усіх нас. Такі люди, як Ігор, повинні б жити і розвивати нашу країну, а не гинути, — каже Євген.

Разом чоловіки прослужили недовго — через кілька місяців після того, як Ігор підписав контракт, його перевели до іншої бригади.

— Тому, на жаль, як військовослужбовця я його мало знаю, але як людина він був дійсно крутий. Я дуже радів, коли Ігор прийняв рішення служити саме у моїй бригаді. Така людина для нас була дуже важливою. Але, на даль, надовго він у нас не затримався, — додає Євген.

До лав Збройних сил України Ігор приєднався добровільно — 15 липня 2024 року підписав контракт про військову службу, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.

— Мав звання старшого солдата, служив на посаді старшого стрільця-оператора штурмового відділення. Загинув 3 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району на Донеччині. Царство небесна та вічна пам’ять нашому героєві! — додає військовослужбовиця.

У 31-річного захисника залишилися дружина та син. Після прощання панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Ігоря Виходця на Деївському кладовищі.

Редакція «Лампа новин» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна.

Вічна пам’ять та слава Герою.