Оркестр 44-ї бригади: музика, яка проводить воїнів до тиші
👥Оркестр 44-ї бригади: музика, яка проводить воїнів до тиші
Громада переживає те, що неможливо виміряти словами.
Раніше повідомлялося, що духовий військовий оркестр 44-ї артилерійської бригади імені Данила Апостола з Тернопільщини майже щодня супроводжує полеглих захисників України в останню дорогу. Це єдиний такий оркестр у тернопільському гарнізоні Сухопутних військ ЗСУ, тому музиканти їздять на поховання по всій області — часто без пауз і перепочинку.
У складі оркестру — близько двадцяти військовослужбовців-музикантів. Дехто з них має бойовий досвід. Диригент Тарас Когут був поранений під Дебальцевим у 2015 році. Після поранення він повернувся до служби й музики, бо переконаний: у ці хвилини вона стає мовою, яку розуміють усі — без пояснень.
За тиждень оркестр може супроводжувати до восьми поховань. Часто доводиться ділитися на дві групи, щоб встигнути скрізь. Звучать траурні марші, «Шана», Державний Гімн України. У ці моменти музика — не виступ і не ритуал. Це останнє «дякую» воїнові від країни.
👥Інколи сила служіння — не в словах і не в зброї.
Кларнетистка Ірина Козловець, яка служить з 1998 року, каже: кожне поховання — це іспит витримки. Саксофоніст Василь Кизима зізнається, що найважче — дивитися в очі рідним. Музиканти стоять поруч із родинами, проживаючи цей біль разом із ними, стримуючи емоції, щоб виконати свою місію гідно.
Вони не знають імен усіх загиблих особисто. Але кожного разу грають так, ніби проводжають близьку людину. Бо пам’ять не має графіка, а тиша після останньої ноти завжди говорить найбільше.
Як у вашій громаді вшановують полеглих захисників?
Що для вас означає бути поруч у момент прощання з Героєм?
Тиша, що говорить замість слів.
Поставте ❤️, якщо пам’ять для вас — це продовження любові.
📌 Джерело: Суспільне Тернопіль
