💪 Отримав п’ять поранень, але врятував побратима. Історія воїна 101-ї бригади ТрО із Закарпаття

Його називають просто — «Розбійник». Боєць 101-ї окремої бригади територіальної оборони із Закарпаття, який не раз дивився смерті в обличчя — і не відступив.

До війни чоловік працював у Польщі. Коли почув, що росія напала, навіть не вагався — повернувся додому і став до лав Збройних сил України. «Не міг інакше. Бо якщо не я, то хто?» — каже він.

Під час одного з боїв «Розбійник» отримав одразу п’ять поранень: уламки влучили у коліно, стопу, лікоть, а спину та плечі обпалило вибухом. Але попри біль і кров, він помітив, що поруч лежить поранений побратим — у того перебило обидві ноги. І тоді, не думаючи про себе, він поповз до нього, витяг з-під обстрілу і дотягнув до безпечного місця.

«Я просто зробив те, що мав зробити. Ми ж один за одного», — говорить воїн.

Сьогодні він служить у підрозділі безпілотників 6-го батальйону, допомагає координувати вогонь і рятувати інших. На грудях — три медалі: «За оборону України», «За врятоване життя» та «За поранення». Але для нього найцінніша — усмішка того, кого він тоді витяг із пекла.

Його історія — це нагадування, що справжній героїзм часто мовчазний. Без гучних слів, але з неймовірною силою серця.

Чи вміємо ми бачити героїв не лише на парадах, а в їхніх простих людських вчинках?
Як би ви подякували тим, хто рятує інших, навіть коли сам стікає кров’ю?

Поставте ❤️, якщо вірите: сила українців — у взаємності та відданості.

📌 Джерело: Mukachevo