🕯️ “Перемога — це не лише коли ворог відступає”: історія тернопільського гвардійця, який тримає віру

Для тернопільського гвардійця Андрія (ім’я змінено з етичних причин) війна — не лише окопи й вибухи. Це щоденна перевірка серця: на силу, віру і любов до людей. Його історія — про те, що перемога вимірюється не кілометрами фронту, а здатністю залишатися людиною.

Андрій служить у лавах Нацгвардії з перших місяців повномасштабного вторгнення. Разом із побратимами він пройшов важкі напрямки, бачив біль, втрати і дива. Але каже: “Перемога — це не тоді, коли ворог тікає. Це тоді, коли ми не забуваємо, заради чого стоїмо.”

Він не звик до гучних слів. Його день починається з короткої молитви і закінчується повідомленням від дружини: «Ми тебе чекаємо». Каже, що саме ці слова тримають сильніше, ніж броня. Бо коли серце вдома — тоді вистачає сил і тут, на передовій.

“Ми воюємо не за славу, — говорить він, — а за те, щоб діти більше ніколи не бачили війни. Перемога — це коли мама може спокійно спати, коли повертаються ті, кого чекали. І коли ми знову зможемо просто обійняти одне одного без страху.”

💬 Як Ви вважаєте, що є справжньою перемогою — кінець війни чи початок нового життя після неї?

💬 Чи можна щодня здобувати маленькі перемоги — у доброті, у стійкості, у вірі?

📌 Джерело: Teren