Україну сколихнули гучні кадрові перестановки, здійснені президентом Володимиром Зеленським. ТСН.ua поспілкувався з колишнім начальником штабу “Азову” Богданом Кротевичем “Тавром”, співзасновником проєкту DeepState Романом Погорілим та командиром батальйону “Вовки Да Вінчі” Сергієм Філімоновим про гучні кадрові рішення в силовому блоці, енергетиці та Офісі президента. Зокрема, про перехід Кирила Буданова до ОП, потенційне призначення Михайла Федорова в Міністерство оборони та ймовірне перекидання Дениса Шмигаля до Міністерства енергетики — як антикризового менеджера після корупційних скандалів і управлінських провалів у цій галузі. А також про відставку Василя Малюка, хто може очолити Службу безпеки України та чому Зеленський залишив Сирського?

Переговорний фактор: Буданов як "анти-Єрмак" для Заходу

Відставка Андрія Єрмака запустила ефект доміно – на Банковій почався демонтаж всієї старої конфігурації управління. Ключовим маркером цієї трансформації стало переміщення Кирила Буданова з посади начальника ГУР до крісла керівника Офісу президента. Це рішення остаточно зафіксувало зміну парадигми: ОП перестає бути суто політично-адміністративним органом і перетворюється на центр воєнно-політичного управління. Буданов — не бюрократ і не класичний апаратник. Це розвідник із бойовим досвідом, менеджер війни, який мислить категоріями операцій, ризиків, асиметрії та стратегічного стримування. Саме тому його поява в “серці політичної вертикалі є свідомим розривом із попередньою моделлю влади. Західні видання описують Буданова як фігуру з майже легендарною репутацією всередині України — людину, яка уособлює ефективність і холодний прагматизм воєнного часу. 

Його призначення відбулося в критичний момент майже чотирирічної війни, коли Зеленський публічно заявив, що угода про припинення війни, укладена за посередництва США, готова “на 90%”. Водночас президент чітко окреслив пріоритети: безпека, розвиток Сил оборони та дипломатичний трек переговорів. Саме під ці завдання, за логікою Банкової, і підходить Буданов — як людина, здатна працювати одночасно з війною і з миром.

Ексначальник штабу “Азову” Богдан Кротевич “Тавр” в коментарі ТСН.ua назвав таке рішення президента логічним і прагматичним кроком у нинішніх умовах. Адже йдеться насамперед про посилення позицій України на міжнародних переговорах, а також про підготовку до подальшого ведення війни у разі, якщо досягти мирних домовленостей не вдасться. Кротевич оцінює призначення Кирила Буданова як вдале, наголошуючи, що його досвід і підхід здатні суттєво зміцнити переговорний процес.

“Мене звичайно розчаровує той факт, що ОП знову забирає повноваження від МЗС. Втім, я розумію, що це відбувається через неспроможність нинішнього МЗС утримувати сильну позицію на міжнародній арені, а це один із головних пріоритетів станом на зараз. Я не хочу порівнювати Кирила Олексійовича з Єрмаком, а хочу побажати, щоб Кирило Олексійович мав змогу змінити деяких своїх заступників, адже, насправді, станом на зараз лише Паліса і Кислиця є продуктивними”, – додає ексвійськовийКротевич зазначає: найближчим часом Буданов зосередиться саме на міжнародних переговорах. Водночас, він висловлює очікування, що у разі відмови Росії від запропонованого мирного плану, що, за його словами, є майже неминучим, новий очільник Офісу президента зверне увагу і на внутрішні проблеми держави, про необхідність вирішення яких він раніше заявляв публічно, зокрема й особисто.

Аналітичні видання на Заході наголошують: Буданов — це не лише воєнний менеджер, а міст між Києвом і Вашингтоном, особливо в контексті переговорів про завершення війни. В англомовних публікаціях його описують як прагматичного, врівноваженого гравця без “політичної істерики”, який користується повагою серед різних фракцій американського істеблішменту. Сам Зеленський сформулював таке рішення максимально відверто: “Я посилюю переговорну команду”. У порівнянні з Єрмаком, Буданов має два принципові плюси в очах американців: по-перше, жорстко реалістичний погляд на війну без політичних ілюзій; по-друге, відсутність корупційного шлейфу, що знімає репутаційні ризики з будь-яких переговорів. 

У Financial Times підкреслюють ще один аспект: Зеленський свідомо запросив до команди потенційного конкурента. Після місяців чуток про негласне суперництво між Будановим і Єрмаком це рішення приголомшило політичні кола Києва. FT трактує призначення як частину ширшої перебудови влади, що охоплює оборонний і силовий блоки, та як спробу внутрішньої стабілізації на тлі корупційних скандалів і падіння довіри. У своєму зверненні 4 січня Зеленський прямо визнав: Україна готується до двох сценаріїв — дипломатії або продовження активної оборони, якщо тиск на Росію виявиться недостатнім. 

Співзасновник проєкту DeepState Роман Погорілий у коментарі ТСН.ua зазначає: після кадрових змін робота в Офісі президента може нарешті запрацювати так, як це мало би бути від самого початку. На його думку, залучення Буданова до переговорного процесу здатне суттєво змінити рамку діалогу з партнерами та опонентами. “Ми маємо виходити на ті позиції, де Україна — не винна і не слабка сторона, а країна, на яку напали”, — каже Погорілий. 

Водночас, аналітик зауважує, що переговорний процес не існує у вакуумі. Війна триває щодня і не знижує інтенсивності — ані на полі бою, ані в ширшому, стратегічному вимірі. Саме тому будь-які ротації у владі мають розглядатися в контексті активної фази війни. Говорячи про призначення Буданова, Погорілий зазначає, що очоливши переговорну групу і маючи власні навички, зв’язки та глибоке розуміння війни, він здатний суттєво підсилити переговорний трек. Фактично йдеться про мілітаризацію Офісу президента та залучення військових до переговорного процесу — людей, які добре знаються на противнику, розуміють логіку бойових дій і те, як відбуваються воєнні процеси загалом, а також реальні можливості України завдавати йому втрат. Водночас вони усвідомлюють і можливості противника діяти проти нас, але без перекручень і перебільшень, коли російська сторона намагається переконати американських партнерів у нібито здатності “стерти Україну з лиця землі”, що не відповідає дійсності”, – пояснює Погорілий

Командир 108-го батальйону “Вовки Да Вінчі” Сергій Філімонов вважає, що Кирило Буданов має достатній рівень компетентності, стратегічного мислення та відповідальності, аби ефективно впоратися з обов’язками керівника Офісу президента. За його оцінкою, Буданов уже довів свою результативність. Водночас Філімонов звертає увагу на інший аспект цього кадрового рішення — майбутнє для військової розвідки. На його думку, саме в цій сфері роль Буданова була критично важливою.

Новим керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони України став Олег Іващенко — досвідчений кадровий розвідник і генерал-лейтенант. Це класичний представник розвідувальної школи, людина системи, яка десятиліттями працювала всередині ГУР та упродовж тривалого часу був безпосереднім підлеглим Буданова.

Федоров може очолити Міноборони