«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Пішла на балкон цибулю перебирати. Гниє, сил немає. З балкону виходжу і мало не впала. Дімка з сусідкою на дивані лежать. Він ще в сорочці, а вона-то вже без всього! І давай тікати

Пішла на балкон цибулю перебирати. Гниє, сил немає. З балкону виходжу і мало не впала. Дімка з сусідкою на дивані лежать. Він ще в сорочці, а вона-то вже без всього! І давай тікати

За п’ять років роботи в салоні краси доводиться слухати розповіді багатьох клієнток, а іноді і клієнтів. У всіх різні руки, різні нігті і різні долі. Часом приходять не заради манікюру і краси, а просто, щоб поспілкуватися, поговорити. Я не багатослівна і завжди готова вислухати. Іноді мене дивує, до якої міри жінка терпляча.

Ліза прийшла цього разу на вії. Нам подобається, коли вона приходить. Значить буде чергова весела розповідь про її ніжного і люблячого чоловіка.

– Я ж зараз під слідством, – сказала вона, лягаючи на кушетку.

Ліза і під слідством? Ось це новини!

– … Дітей в табір відправили. Усіх трьох і молодшого теж. А нічого, нехай звикає. Словечок різних навчився, хай без мамки тепер поживе. Я до мами збиралася з’їздити у вихідні, допомогти по городу. Дімка вихідний, з самого ранку в гараж збігав до дружків. Намахнув там, зрозуміло що. Чекає не дочекається, коли я за двері. Головне картку заховати, а то все проп’є.

У двір вийшов, в доміно вони там з мужикам грають за столиком. А я поки суп прибирала в холодильник, поки сумку збирала, туди-сюди. Дивлюся, а час уже й минув, запізнилася на автобус. Думаю, годі, поїду на наступному через дві години. Пішла на балкон цибулю перебирати. Гниє, сил немає. З балкона виходжу і мало не впала. Дімка з Наташкой на дивані лежать. Він ще в сорочці, а вона-то вже без всього!

– А ти що не поїхала чи що? – запитав Діма. Зазвичай кажуть «Ти, не так все зрозуміла», а цей, що подумав, те і ляпнув.

– Ні, – кажу, не поїхала. А Натаха вже бігти. Речі в руках тримає. А навіщо одягатися? Їй тут до квартири недалеко. Тільки замок у нас заклинює. Я часом не можу відкрити, а Наташка ж не знає цього. Я її за волосся і в під’їзд. Що там було! Всі сусіди, хто на дочі не поїхав, вискочили. Так, пізно, я їй по носопирку кілька разів все таки встигла тріснути. Та так, що зламала там щось.

Звичайно, я в усьому зізналася, що заперечувати? Все як є розповіла. Сказали не залишати країну і місто. Я не збиралася взагалі-то. Ще сказали поводити себе добре інакше за ґрати посадять. Ось я тепер стараюсь. Діма теж старається, навіть в гараж бігати перестав.

Фото ілюстративне з вільних джерел

osoblyva.news

Все буде Україна