Пройшов телемарафон і полігон: журналіст у ЗСУ шокував правдою про підготовку мобілізованих
Відомий український журналіст та ексведучий телемарафону Вадим Карп’як, який приєднався до лав Сил оборони, пройшов БЗВП (Базова загальновійськова підготовка) і розповів про свої перші враження від служби.
Про це журналіст і військовий написав у Facebook.
Карп’як уточнив, що його спостереження стосуються тільки власного досвіду у навчальному таборі 95-ї бригади при 199 навчальному центрі ДШВ.
Журналіст наголосив, що підготовка новобранців проводилася добре — наскільки це дозволяли обставини.
«Після цих майже двох місяців ніхто не може сказати, що їде в зону бойових дій непідготовлений. Стрільба, такмед, протидія дронам, РЕБ, робота групами, інженерка, топографія, зв’язок», — зазначив він.
За словами військового, 90% його інструкторів на полігоні — люди з реальним бойовим досвідом, тому їхні поради максимально цінні.
Водночас, Карп’як визнав, що не всі мобілізовані хочуть вчитися. Причиною цьому він вбачає «бусифікацію».«Люди махають рукою на свою підготовку буквально зі словами: „Та нах*р воно мені треба“. Частково проблема в елементарних лінощах. Але не в останню чергу грає роль те, що більшість опинилися в навчальному центрі не з власної волі. Кожен мобілізований має свою історію, згідно з якою саме його мобілізація — акт найвищої державної несправедливості. Найчастіше ці історії не проходять випробування фактчекінгом», — пише журналіст.
Недоліки ТЦК
За його словами, є випадки, коли дійсно ТЦК мобілізує чоловіків, ігноруючи їхні документи про право на відстрочку. І коли ці документи приходять в частину, то цих мобілізованих списують.
Проте журналіст попереджає: система ТЦК недосконала, але її радикальна перебудова під час війни несе ризик повної зупинки мобілізації та обвалу фронту.
Пролема СЗЧ
Карп’як зауважив, що Служба психологічної підтримки персоналу (ППП) замість роботи з мотивацією бійців змушена займатися бюрократією — розслідуваннями випадків СЗЧ, що топить офіцерів у паперах.За його припущенням, крім відчуття несправедливості мобілізації, на СЗЧ у навчальних центрах штовхають «драконівські» обмеження. Наприклад, на використання телефонів.
