РАДА ЗАБОРОНИЛА РПЦ В УКРАЇНІ: ЩО БУДЕ З МОСКОВСЬКОЮ ЦЕРКВОЮ, І ЯК ПРАЦЮВАТИМЕ ЗАКОН

20 серпня 2024 р. 16:17

Експерти прогнозують, що УПЦ та її захисники будуть оскаржувати закон як в Україні, так і на Заході й він не призведе до революції у церковному житті. Зазначається, що оскільки УПЦ не є однією юридичною особою, а складається з 9 тисяч окремих єпархій та парафій, то щодо кожної з них має бути окреме звернення до суду щодо заборони.

Після півтора року дискусій та суперечок Верховна Рада України нарешті ухвалила Закон, який забороняє діяльність російської православної церкви в Україні. “За” проголосували 265 народних обранців. Закон набере чинності через 30 днів з моменту його оприлюднення, а в українських церков, які підозрюються у співпраці з Російською православною церквою, буде 9 місяців на розірвання зв’язків з Москвою. Документ ще має підписати президент України. Фокусзібрав все, що відомо про новий закон, та що він змінить для РПЦ в Україні.

ЩО ПЕРЕДУВАЛО

Українська влада офіційно називає УПЦ частиною Російської православної церкви та звинувачує її у підтримці війни Росії проти України та у сприянні діям ЗС РФ.

Також більшість українців підтримують заборону УПЦ (МП). Про це свідчать результати опитування у травні 2024 року Київського міжнародного інституту соціології, виконаного на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій “Форум”. Воно показало, що 83% українців вважають, що держава має втрутитися в діяльність Української православної церкви Московського патріархату. Зокрема, 63% респондентів заявили, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні (у грудні 2022 року так вважали 54% опитаних, а у травні 2023-го – 85%).

Урядовий законопроєкт №8371 розроблений за вказівкою президента України Володимира Зеленського, який оголосив курс на “духовну незалежність від Москви”. Документ передбачав заборону релігійних організацій із центрами впливу у РФ. Насамперед він стосувався Української православної церкви (Московського патріархату). Мета законопроєкту полягала в обмеженні впливу країни-агресорки на релігійні організації, а не в забороні конкретних конфесій. В законопроєкті також передбачалося пів року з моменту прийняття для приведення організацій у відповідність, що дасть парафіям більше часу для переходу до іншої церкви.

Відтоді навколо законопроєкту почалися суперечки. Захисники УПЦ знайшлись як серед представників президентської фракції “Слуга народу” у парламенті, так і серед відомих політиків на Заході та церков у Європі.