Пропонується прив'язати мінімальну зарплату до 50% від середньої по країні.

Влада має забезпечити відкритий діалог із соціальними партнерами та врахувати пропозицію профспілок при підготовці нової редакції Трудового кодексу. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив експерт з трудового права, юрист ГО "Соціальний рух" Віталій Дудін.

Контекст

Голова Федерації профспілок України Сергій Бизов раніше заявив, що профспілки закликають владу до відкритого діалогу щодо нової редакції Трудового кодексу України та наполягають на врахуванні позиції найманих працівників під час його доопрацювання.

Він зазначив, що принциповим є зокрема недопущення послаблення права на страйк чи створення механізмів тиску з боку роботодавців. Окрему увагу, за словами голови ФПУ, необхідно приділити чіткому визначенню підстав для строкових трудових договорів без можливості їх довільного розширення.

Також Федерація профспілок виступає за скасування тримісячного обмеження для звернення до суду у спорах щодо оплати праці, оскільки воно звужує можливості працівників для захисту своїх прав.

ФПУ, за словами Бизова, також вимагає справедливого підходу до оплати праці – із прив’язкою мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму та на рівні не нижче 50% середньої зарплати в економіці.

Окрім того, ідеться про необхідність збереження соціальних гарантій для вразливих категорій працівників, включно з відпустками за шкідливі умови праці та інші чинні пільги, а також встановлення адекватних строків попередження про зміну істотних умов праці.

Експерт з трудового права Віталій Дудін вважає, що без експертної та всебічної дискусії ухвалювати нову редакцію кодексу недопустимо. 

Я вважаю, що дискусія навколо нового Трудового кодексу вона стає все більш помітною, все більш гострою. І тут, я думаю, всім соціальним партнерам, і владі, і роботодавцям, і працівникам має бути зрозуміло, що не може бути така реформа, як зміна трудового законодавства, проведена без публічних обговорень, без суспільного діалогу, без відкритих експертних обговорень і дискусій

Він застерігає, що прийняття Трудового кодексу без належного обговорення може мати негативні наслідки, як короткострокові, так і довгострокові. Зокрема це може підірвати легітимність реформи у майбутньому. "Це дуже складна реформа, щоб її можна було прийняти ось так швидко і технічно, формально у період, коли держава переживає найбільші виклики з часів здобуття незалежності", - додав Дудін.

На думку експерта з трудового права, вимога, озвучена головою Федерації Профспілок України Сергієм Бизовим щодо підвищення рівня мінімальної зарплати є украй актуальною, тому що це прямо випливає із євроінтеграційних зобов'язань України. 

Директива Євросоюзу 2022-2041 вимагає при встановленні рівня мінімальної зарплати закріпити правило, згідно з яким "мінімалка" не може бути менше половини середньої зарплати по країні. І такі вимоги впровадили практично всі європейські країни, які входять до ЄС. І Україна, як держава, яка декларує членство в цьому об'єднанні, не може стояти осторонь

Він додав, що навіть у трудовому кодексі Болгарії є така норма, яка передбачає встановлення мінімальної зарплати не нижче 50%. 

Дудін наголосив, що рівень захисту працівників, який зараз передбачений проєктом Трудового кодексу, що внесений на розгляд до Верховної Ради, нижчий за мінімальні положення, які випливають із директив Європейського Союзу, і які вже впроваджуються на рівні країн-членів. 

Тому те, що профспілки наголошують саме на цій вимозі, це дуже природно і логічно, якщо наша держава дійсно хоче подолати політику так званої дешевої робочої сили

Окрім того, проєкт Трудового кодексу, внесений на розгляд у парламент, обмежує трьома місяцями строк звернення до суду у справах про невиплату заробітної плати і стягнення відповідної заборгованості. За словами Дудіна, Конституційний суд України наприкінці минулого року визнав неконституційним обмеження строку звернення до суду у так званих зарплатних спорах. Тобто зараз за КЗпП не існує обмеження строку звернення до суду зі стягненням зарплатної заборгованості. Проте у проєкті Трудового кодексу ця норма є і вона не враховує практику КСУ. На думку експерта, проєкт кодексу був розроблений ще до цього важливого рішення Конституційного суду від 11 грудня 2025 року. 

Тому це дійсно дуже болісне питання. Тому що громадяни можуть з тих чи інших причин пропустити строк звернення до суду, коли вони просто позбавлені засобів до існування. Тому, наявність норми, згідно з якою нічим не обмежується строк звернення до суду у цих зарплатних спорах, є абсолютно природним, нормальним і відповідає Конституції

Експерт із трудового права підкреслив, що за час незалежності в Україні не існувало обмеження на звернення до суду у зарплатних спорах. Такі обмеження були лише певний час - з липня 2022 року, коли було прийнято відповідний закон, і вони діяли до 11 грудня 2025 року.

Виходить, що розробники проєкту ТКУ відтворили ту норму, яка була у нас у законодавстві лише певний час і яка була визнана неконституційною. Тому це явно не шлях до покращення захисту працівника