Наше дитинство не можна було назвати

безтурботним. Мама важко працювала на заводі, а тато ні дня не міг прожити без чарки. Мама

намагалась все для нас робити, та грошей все

одно бракувало і часу на нас у неї практично не

було.

Ми ж порались вдома з бабусею по господарству.

Намагались теж щось заробити, аби мамі було легше. Щороку ми рвали у сусідки, тітки Ліди ягоди, а вона за це і нам дозволяла собі додому

трохи взяти. Пасли корови, коли люди просили,

збирали лікарські трави (чебрець, безсмертник, кропиву, звіробій), сушили їх і здавали. Важко

було.

Одного року ми з Раєю так добре постарались, що заробили собі на нову шкільну форму та портфелі. Уявляли, які ми гарні будемо йти до

школИ.

Мама завжди нас хвалила, хай би що робили і чи виходило, чи ні.

- Ви мої помічниці. Такі молодці, я без вас не

впоралася б - казала мама.

Ми слухали це і вірили. Було тоді дуже приємно.

Це такі вже далекі спогади.Тата скоро не стало. За ним пішла і мама. Мені тоді було 25, сестрі - 29.

Рая тоді вже була заміжня і жила у чоловіка. Я ще сама була і доглядала маму. Будинок мама

переписала на мене, бо я була весь час поруч, та сестру це не влаштовувало.

Після сороковин Рая приїхала і затіяла розмову стосовно батьківського будинку.

— Хіба ж це справедливо? Я живу зі свекрухою, мучусь, а ти сама хазяйнуєш у батьківській хаті. Я токо ж донька, як і ти. Мені належить половина 

дому - каже Рая.

- Я не проти, щоб ти тут жила. Переїжджайте. Чи що ти пропонуєш?

— Я вважаю, що нам усім тут буде тісно. Потрібно продати хату, а гроші розділити на нас двох. Тоді кожна зможе купити собі квартиру, доклавши ще

трохи - ошелешила мене сестра.

- Ти що? Мама була б проти. Це ж наш дім, ми

тут виросли, тут пройшло наше дитинство, тут

стільки спогадів

• То ти проти?
• Так.
• Ну то й сиди тут сама. Ноги моєї більше не буде цьому  домІ.

  Рая пішла, грюкнувши дверима. Я вже не раз намагалась з нею поговорити, та вона не піднімає слухавку. Мені шкода продавати цей будинок, але і сестру втратити не хочу. Ми ж найрідніші люди на всьому білому світі.

  Порадьте, як вчинити? Який є вихід з ситуації?