Балістична ракета середньої дальності «Орешнік», також відома, як «Кедр», що Росія застосувала під час удару по Львівській області 9 січня, не оснащена системою наведення бойових блоків. 

Про це свідчать результати дослідження уламків ракети, про які повідомляє російський профільний ресурс, пише militarnyi.

Згідно з оприлюдненими даними, у новій модифікації ракети відсутній механізм індивідуального розведення бойових блоків. Йдеться про ключовий елемент головної частини балістичних ракет, який після відокремлення від маршового ступеня забезпечує точне розподілення кількох боєголовок по заданих траєкторіях. У випадку з «Орешніком» така система не застосовується.Водночас у бойовому ступені, ймовірно, використано стандартні технічні рішення, характерні для розробок Московського інституту теплотехніки. Зокрема, мова йде про герметичний приладовий відсік і газореактивну систему орієнтації, яка використовується під час розведення бойових елементів.

Касетна конструкція та можливі характеристики

За оцінками дослідників, бойові блоки ракети є некерованими та за конструкцією близькі до класичних, однак фактично виконують функцію носіїв касетних елементів. Загалом ракета може мати до шести бойових блоків, кожен з яких містить по шість суббоєприпасів. Таким чином, сумарна кількість уражаючих елементів може сягати 36 одиниць.

Оціночна закидана маса «Орешніка» коливається від 1250 до 3000 кг — залежно від конфігурації та використаних маршових ступенів. Попередні розрахунки показують, що при застосуванні стандартних першого і другого ступенів міжконтинентальної балістичної ракети дальність польоту може досягати приблизно 4100 км. У такому разі маса одного бойового блоку з касетним наповненням може становити до 400 кг.

Що відомо з аналізу уламків

Уламки ракети «Орешнік» («Кедр»), знайдені на території Львівської області, стали предметом детального вивчення.

Раніше, 11 січня, журналістам вперше продемонстрували компоненти ракети, яку Росія застосувала під час атаки на Дніпро у листопаді 2024 року. Тоді удар не призвів до загибелі людей.

Українські експерти, які досліджували уламки, наголосили, що попри гучні заяви Кремля про «технологічний прорив», жодних принципово нових рішень у конструкції ракети виявлено не було. Зокрема, серед знайдених компонентів — гіроскоп інерційної системи наведення, а також елементи електроніки з радянськими електровакуумними лампами.

За зовнішніми ознаками, ймовірно, йдеться про крайтрони — надшвидкодіючі електронні перемикачі, або ж про високочастотні резонатори. Маркування на деяких деталях вказує, що вони були виготовлені ще 2018 року та могли спочатку призначатися для інших програм.

Проблеми з ефективністю бойової частини

Окрему увагу аналітики приділяють роботі бойової частини. Хоча демонстрація блоку розведення підтверджує наявність шести основних субелементів, аналіз відео удару по передмістю Львова в ніч на 9 січня 2026 року показує, що до землі долетіли лише чотири групи уражаючих елементів. Пізніше було зафіксовано падіння ще двох окремих частин, при цьому відстань між місцями влучань була значною.

Це може свідчити про технічні проблеми, спричинені надвисокою швидкістю ракети. Ймовірно, вона негативно впливає не лише на точність у конвенційному кінетичному варіанті — без вибухової речовини, — але й на здатність бойових елементів витримувати повторний вхід в атмосферу. За попередніми оцінками, швидкість на фінальній ділянці траєкторії перевищує 11 махів, що еквівалентно приблизно 3740 м/с.

Сумнівна руйнівна дія

У червні 2025 року дослідник бронетехніки Андрій Тарасенко оприлюднив у своєму Telegram-каналі результати китайського дослідження, присвяченого уражаючій дії надшвидкісних кінетичних боєприпасів, подібних до бойових частин «Орешніка».

Згідно з цим дослідженням, вольфрамовий стрижень масою 140 кг, який вдарився об поверхню пустелі Гобі на швидкості 4650 м/с, утворив кратер глибиною близько 3 метрів і діаметром 4 метри. Отримані результати ставлять під сумнів заяви Росії про надзвичайно високу руйнівну ефективність таких боєприпасів.

Походження ракети

Відомо, що російська балістична ракета середньої дальності створена на базі проєкту РС-26 «Рубеж». Водночас у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України зазначають, що справжня назва комплексу — «Кедр», а «Орешнік» є лише публічним найменуванням, яке використовується в інформаційному просторі.