Щоб я вашого хлопчика тут не бачила! – Добре, що я була неподалік, коли на мого сина напала якась жіночка
Як завжди я з моїм 4-річним синочком Устимчиком пішла гуляти. Він у мене дуже добрий і спокійний хлопчик. Я з ним ніколи проблем не мала. Та й з іншими дітками він дуже гарно грався.Ми вирішили піти до місцевого парку, проте дорогою побачили, що неподалік від нашого будинку в новому житловому комплексі обладнали надзвичайно гарний і сучасний дитячий майданчик. Син аж закричав на радощах і, звичайно, побіг до гойдалок. Та раптом його зупинила якась жіночка
Тобі сюди не можна, хлопчику!
– Але я хочу.
– Доведеться інший майданчик пошукати.
– Пустіть!
– Ні, йди геть
Вона вже кричати почала. Я неабияк злякалась, побігла до сина.
– Що з вами? Чого на мого сина напали?
– Йому не можна тут гратися, заберіть його.
– Що за дурниці? Чого не можна?
– Цей майданчик лише для дітей мешканців нашого ЖК.
– З якої радості?
Бо ми на нього окремо гроші збирали та не хочемо, щоб чужі невиховані діти все тут понищили.
– Я живу поруч.
– І що? Гроші ж не давали!
– Знаєте що, це земля міста і зараз я викличу поліцію, котра швидко вам все пояснить.
Вона почала на мене кричати. Врешті я не витримала, пішла на принцип і все ж викликала поліцію. Виявилось, що я маю рацію. Та мешканці ЖК зібралися і почали сперечатися. Коли ж правоохоронці вже поїхали – та жіночка підійшла до мене і злісно сказала:
– Навіть якщо ваш син сюди прийде – буде йому непереливки!
Такого від дорослої людини я не чекала. Як можна погрожувати малій дитині? Не розумію, що з нами усіма коїться? Перетворюємось на жорстоких і мстивих тварин. А ви що на це скажете? Як я мала реагувати?
