Щоб заробити на лікування, 4-річний хлопчик шив в лікарні іграшки-сніговики
Два роки тому, перед початком новорічних свят, маленький Андрійко з Черкас сам майстрував іграшкових сніговиків, щоб зібрати необхідні гроші на своє лікування. Тепер мама Андрія Олена Семилет розповіла виданню «КП» про те, як змінилося життя родини з тих пір.
– Я вірю, що є Дід Мороз і що він проходив в ті дні десь неподалік від нашої лікарняної палати, коли ми зробили першого сніговика, – каже Олена.
В 4 рочки у Андрія був лейкоз. Хлопчику було потрібне лікування в Білоруському республіканському науково-практичному центрі радіаційної медицини, в Україні дитині не могли допомогти. Курс лікування коштував 35 тисяч доларів, для сім’ї ця сума була непідйомною.
До Нового року залишалася пара тижнів, Олена принесла синові шкарпетки, рис і фломастери в лікарню. Мама хотіла чимось відволікти малюка від постійних процедур. Перших сніговиків Олена і бабуся Андрійка зробили самі, хлопчик тільки розфарбовував їх. Фігурки снігових героїв виходили такими хорошими, що сім’я вирішила продавати їх.
Кілька видань до того моменту вже написали про дитину. Олена зверталася в різні фонди, дзвонила на телеканали. Але необхідну суму все ще не зібрали. Сім’я бачила лише один вихід – продати своє єдине житло.
– Я якраз їхала в Україну, щоб продати нашу квартиру. І в цей час почали надходити повідомлення з банку. На наш рахунок надходили гроші. Переклади робили люди з України, Білорусі, Росії, Ізраїлю, Німеччини, – розповідає Олена.
У Facebook мешканка Ізраїлю Світлана Кацуба розмістила пост про хлопчика, який сам шиє іграшкових сніговиків, щоб заробити на лікування.
Ця історія стала відома всім користувачам Мережі, люди стали переводити гроші на рахунок Олени, залишали замовлення на сніговиків і навіть привозили вже готові фігурки в лікарню Андрію. За п’ять днів була зібрана вся необхідна сума. Сніговиків замовляли жителі з різних куточків планети.
– Завдяки вашій підтримці, молитвам, допомоги ми закінчили лікування! На початку цього тижня ми їздили на контроль в Гомель, таких поїздок буде з десяток протягом 5 років. Часто чую: «Ну що, все закінчено? Тепер живіть, як і раніше! »
Життя повністю змінилося, але висновок один – «Дихати на повні груди! Цінувати кожну хвилину життя! Бути поруч, не дивлячись ні на що! » – близько місяця тому написала на своїй сторінці в соцмережі Оленас.
Маленький Андрій вже вдома, у нього багато друзів, але в садок ходити поки не можна. З іграшок він вважає за краще машинки і конструктор «Лего».
– До нас приходить вчителька і займається з ним підготовкою до школи. Можливо, перший час ми будемо вчитися дистанційно. Я сподіваюся, що через кілька років ми перейдемо до звичайної школи. Потім підемо в університет. Андрюша хоче стати льотчиком або лікарем, – розповідає Олена.
Мама дуже сподівається, що Андрій стане справжнім чоловіком, яким вона буде пишатися. А той найперший сніговик, зроблений Андрійком в лікарні, Олена все ще зберігає.
– Цього сніговичка купили, перевели за нього гроші. Але покупець залишив його нам як символ. І не вірте тому, хто говорить, що чудес не буває. Вони трапляються, – каже мама Андрійка.
За професією Олена перукар, її довго не було на роботі, тепер дівчина знову повернулася до справ.
