«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Спершу свекруха нахабно брехала, що саме вона купила квартиру після весілля. Однак, зовсім скоро ця брехня вилізла боком. А треба було язика за зубами тримати!

Коли ми з Ігорем одружилися, то, як і більшість молодих пар, вирішили купувати житло

Обирали не довго – зрозуміли, що по комфорту та інфраструктурі на Сихові краще. Купувати довелося здебільшого своїми силами, хоча мої батьки дуже допомогли – дали 10 тисяч доларів

Свекруха тоді теж щось додала, але то було всього 2000. Ми, звісно, були вдячні і не загострювали на цьому увагу, хто скільки вклав. Але тато ще й допомагав з ремонтом – з чоловіком самі рівняли стіни, штукатурили, щоб не витрачатися на майстрів. Звісно, бюджет у нас був дещо обмежений, тому деякі техніку та меблі брали б/у (телевізор, мікрохвильовку і ще всяке дріботиння). 

Та найбільше дивувало не це, а те, що роками пані Галина при кожній нагоді на застіллях і родинних зібраннях любила розповідати, яка вона добра мама: 

“Я ж молодятам квартиру купила!”

“А то я вам гроші подарувала”

А якби не я!…”

І все в такому дусі. Спочатку дивувалася, потім просто сміялася, а врешті уже махнула рукою – нехай. Правда завжди виходить на поверхню. Головне, що у нас є свій дах над головою

Згодом я народила донечку, з головою поринула в материнство. Галина Миколаївна у гості навідувалася, але не для того, аби онуку побачити. Ні, вона як та королева, обходила кімнату та повторювала “Ну яка ж краса”. 

І ось, як то кажуть, доля все розставила по місцях. Молодший брат Ігоря, Сашко, теж одружується цього літа. І тут його наречена Юля заявляє, що раз свекруха нам купила житло, то нехай і їм дарує! Мовляв, чому одним дітям усе, а іншим нічого?

Чесно, навіть не думала, що це вилізе боком так швидко. Недавно випадково стала свідком їхньої розмови. Галина Миколаївна намагалася викрутитися, але Юля не відступала.

Ну, мамо, Ігорю ж купили квартиру, тепер і другому сину допоможіть!

– Та де ж я купувала?! Самі ж купували! От запитайте!

– Ага, то є відео з усіх застіль, де розповідаєте, що це ваш подарунок! То як це виходить?

– Та то я так… Ну, допомогла трохи, але ж…

– Тоді й нам підкиньте “трохи”! Або хоча б так, як Ігорю.

–  Не маю таких грошей зараз…

Ну, тоді не приходьте на весілля! – кинула Юля і вийшла, грюкнувши дверима.Свекруха була червона, мов буряк. 

І ось тоді, думаю, вона нарешті зрозуміла, що не можна так бездумно брехати. Бо все рано чи пізно повертається. А на весілля їй, до речі, заборонили приходити. 

"Поділіться своїм настроєм після прочитання! Яке емодзі найбільше відповідає вашим почуттям зараз?" ❤️, 😠, 😢, 😄 — виберіть те, що резонує з вами!

Все буде Україна