Telegram під питанням: чи зменшить блокування месенджера ризик терактів в Україні
Експерти висловили сумніви щодо ефективності блокування месенджера.
Теракт у Львові знову ставить питання про Telegram та інші подібні анонімні платформи. На цьому наголосила заступниця глави Офісу Президента Ірина Верещук.
"Вкотре ми бачимо, що ворог системно використовує Telegram для вербування терористів, координації їхньої діяльності та здійснення терактів", - зазначила Верещук.
За словами Верещук, ворог системно використовує Telegram для вербування виконавців, координації дій і організації терактів. Анонімність, відсутність жорсткої модерації та швидкість поширення інформації роблять такі платформи зручним інструментом для спецслужб росії та диверсійних мереж. У цьому контексті обмеження виглядають як спроба зменшити ризики та перекрити один з каналів впливу.
Аргументи "за": безпека в умовах війни
Аргументи на користь обмежень ґрунтуються насамперед на питаннях безпеки. У воюючій країні держава має право застосовувати надзвичайні заходи, якщо вони допомагають рятувати життя. Часткове або повне блокування окремих функцій анонімних платформ може ускладнити вербування, зірвати комунікацію між координаторами та виконавцями, а також зменшити поширення паніки й дезінформації після терактів.
Контраргументи: ризики для свободи та ефективність
Водночас існують серйозні контраргументи. Telegram в Україні давно став не лише месенджером, а й одним з головних джерел новин, офіційних повідомлень і волонтерської координації. Багато державних органів, військових підрозділів і місцевих адміністрацій самі активно використовують цю платформу для комунікації з громадянами. Повне обмеження може вдарити і по інформаційній стійкості, і по довірі до влади, якщо люди сприймуть це як цензуру.
Окреме питання - ефективність. Технічні блокування часто легко обійти через VPN та дзеркала. У такому разі обмеження можуть більше зашкодити законослухняним користувачам, ніж реально зупинити ворога. Крім того, жорсткі заборони без чітких пояснень і правових рамок можуть створити небезпечний прецедент для свободи слова після війни.
Отже, питання доцільності обмеження Telegram та інших анонімних платформ не має простої відповіді. Умови війни вимагають рішучих дій, але ці дії мають бути зваженими, ефективними і юридично обґрунтованими. Баланс між безпекою та свободою інформації залишається одним із найскладніших викликів для держави в нинішніх умовах.
"Блокування не вирішить проблему"
Офіцер резерву ЗСУ та військовий експерт Андрій Крамаров у коментарі для УННпрокоментував ініціативи щодо можливого блокування Telegram в Україні та оцінив, чи може це вплинути на безпекову ситуацію.
На його переконання, наразі немає підстав вважати Telegram ключовим інструментом для вербування чи координації диверсій в Україні.
Я не думаю, що сьогодні Telegram є основним інструментом для вербування або координації диверсій. Так, там можуть існувати певні можливості для комунікацій російських спецслужб з українцями, але я не вважаю, що це має критичне або визначальне значення
Відповідаючи на питання, чи зменшить блокування платформи кількість терактів, Крамаров висловився категорично.
Ні, абсолютно не зменшить. Якщо люди користуються одним месенджером, вони можуть перейти на інший. Ви телефонуєте мені через Telegram, але могли б телефонувати через WhatsApp, Viber чи будь-який інший сервіс. Тому блокування однієї платформи не вирішує проблему в цілому
Експерт також наголосив, що з технічної точки зору повністю перекрити доступ до сервісу практично неможливо.
Навіть якщо держава спробує повністю обмежити Telegram, це все одно буде обходитися через VPN. Ми бачимо, що навіть у росії, попри всі заборони, люди активно користуються VPN і обходять обмеження
Окремо Крамаров згадав ситуацію в рф, коли виникли проблеми з доступом до окремих сервісів зв’язку.
Коли в росії були перебої зі Starlink і обмеження в роботі Telegram, вони дуже болісно це сприйняли. Для них це серйозна проблема, адже це означає відкат у комунікаційних можливостях на кілька років. Telegram, звичайно, легко замінити, але певні труднощі все ж були
Водночас він підкреслив, що українські військові не використовують Telegram для службової комунікації.
Ми не використовуємо Telegram для військових потреб. Для цього застосовуються інші месенджери, але про них ми говорити не будемо
Проблема не в одному додатку
Також свою позицію щодо ініціативи обмежити Telegram висловив військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак в етері телеканалу Київ24.
Коментуючи пропозицію заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук обмежити роботу месенджера на тлі теракту у Львові, Ступак різко розкритикував ідею блокування платформи як універсального рішення.
Верещук може з таким же успіхом поїхати до КНДР або рф - блокування Telegram не панацея
За словами експерта, проблема вербування не прив’язана до конкретного додатка, адже російські спецслужби можуть використовувати будь-який канал комунікації.
росіяни можуть використати абсолютно будь-який додаток для вербування людини. Навіть можуть відправляти повідомлення через переказ на банківську картку - умовно по 1 гривні з текстом у призначенні платежу
Він також окреслив основні групи ризику, на які, за його словами, найчастіше звертають увагу вербувальники.
Кого найбільше вербують? Це люди з наркотичною залежністю. Люди з залежністю від азартних ігор. Є ті, хто ображений на все і хоче мститися. Є діти - особливо під час канікул, коли вони залишаються сам на сам із телефоном чи планшетом, і тоді починаються "пригоди". Я вже не кажу про антиукраїнськи налаштованих - їх невеликий відсоток, але, на жаль, вони є, і росіяни їх продовжують шукати. І, звісно, залишається ще невеликий відсоток тих, кого просто залякують
Таким чином, думки експертів сходяться в одному: боротьба з диверсіями та вербуванням потребує системної роботи спецслужб і підвищення обізнаності громадян, тоді як блокування окремої платформи навряд чи стане універсальним запобіжником від терактів чи інформаційних операцій.
Анонімні канали як виклик національній безпеці
Дискусія навколо Telegram значно ширша, ніж питання одного месенджера. Йдеться про феномен анонімних платформ і каналів, які фактично виконують функції медіа, але не є зареєстрованими ЗМІ та не несуть прозорої редакційної відповідальності. Саме це створює потенційні ризики: можливість маніпуляцій, поширення дезінформації, психологічних операцій і навмисного розхитування ситуації всередині країни.
В умовах війни такі анонімні канали можуть ставати інструментом інформаційного впливу або навіть елементом гібридних операцій. Відсутність чіткої ідентифікації власників та джерел фінансування ускладнює як правову оцінку їх діяльності, так і притягнення до відповідальності у випадку загрози національній безпеці.
Водночас це вже виходить за межі суто технічного питання блокування конкретного сервісу. Мова радше про необхідність системної державної політики у сфері інформаційної безпеки: зрозумілих правил для цифрових платформ, прозорих механізмів реагування на загрози та водночас збереження балансу зі свободою слова.
Отже, проблема не зводиться до Telegram як такого. Вона стосується ширшого виклику - як держава має реагувати на вплив анонімних цифрових медіа в умовах війни та після завершення бойових дій, не порушивши при цьому базових демократичних принципів.
